Соціальні допомоги на дитину - важливий інструмент боротьби з дитячою бідністю
У світовому масштабі лише третина дітей охоплена програмами соціального захисту, які дозволяють їм краще харчуватися і вчитися та, в кінцевому рахунку, вирватися з бідності. Про це йдеться в новій доповіді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Міжнародної організації праці (МОП). Її автори пропонують вводити програми загальної соціальної допомоги для дітей - незалежно від їх положення.
Експерти впевнені, що грошові допомоги для сімей з дітьми - важливий інструмент боротьби з бідністю. Однак на сьогоднішній день у всьому світі ними можуть скористатися лише 35 відсотків дітей. У державах Європи і Центральної Азії соціальний захист отримують 85 відсотків сімей з дітьми, в державах Америки - 66 відсотків, в Азії - 28 відсотків і в Африці -16 відсотків.
При цьому кожна п'ята дитина в світі живе в умовах крайньої бідності - менше, ніж на долар і 90 центів у день. Половина всіх дітей якщо і не жебракують, то живуть в бідності - на 3 долари і 10 центів у день. Майже всюди в світі у бідності - «дитяче обличчя». Частка бідних серед дітей - в два рази вище, ніж серед дорослих.
Автори доповіді закликали всі держави світу розширювати масштаби допомоги сім'ям з дітьми, і програми загальної соціальної допомоги відіграють величезну роль у забезпеченні дітей належним харчуванням, надання доступу до медичної допомоги та освіти. Вони є важливим інструментом боротьби з дитячою працею і дитячою бідністю.
Загальна дитяча допомога - це невелика сума грошової допомоги, яка надається кожній родині на кожну дитину. Така допомога виплачується на регулярній основі і не залежать від доходу сім'ї або від того, до якої категорії громадян відносяться батьки або опікуни. Ця практика існує в Канаді, Швеції, Франції та деяких інших державах. Деякі держави з середнім рівнем доходу, в тому числі Аргентина, Бразилія, Чилі, Монголія і Південна Африка також взяли або планують взяти на озброєння такий підхід.
У Європі та Центральній Азії всі держави виплачують той чи інший вид допомоги для сімей з дітьми. Але, в основному, це - адресні допомоги для певних категорій населення. Використання адресного підходу нерідко пов'язане з великими адміністративними витратами. При цьому багато нужденних дітей не отримують ніякої підтримки. Наприклад, в Киргизстані можливість отримати хоч якусь допомогу має менше половини дітей з найбідніших сімей. В цілому в Європі і Центральній Азії в умовах убогості і досі мешкає 22 мільйони дітей.
Регіональний радник з питань соціальної політики, ЮНІСЕФ у Європі і Центральній Азії Джоан Босуорт зазначила, що деякі держави регіону все ж виплачують допомогу, яка носить більш-менш універсальний характер, але вона призначена, як правило, лише для самих маленьких дітей - до трьох років. У деяких державах на підлітків не поширюються взагалі ніякі пільги. У зв'язку зі старінням населення багато урядів у регіоні заохочують батьків до того, щоб мати більше дітей, виплачуючи їм грошові допомоги при народженні дитини. Але на більш пізньому етапі ця підтримка не виявляється.
«Забезпечивши адекватний соціальний захист, масштаби бідності серед дітей можна скоротити за один день», - вважає директор відділу МОП щодо соціального захисту Ізабель Ортіс. За її словами, поліпшення умов життя дітей - це питання вибору пріоритетів і політичної волі.
