Статус потерпілого в Міжнародному кримінальному суді
У тематичному огляді, який підготовила GRC, розглядається проблематика статусу потерпілого в Міжнародному кримінальному суді, де також встановлюється алгоритми дій, за допомогою яких потерпілий імовірного міжнародного злочину може отримати офіційний статус потерпілого у Міжнародному кримінальному суді і брати участь у судовому процесі.
Міжнародний кримінальний суд випустив докладний буклет із цієї теми під назвою «Роль потерпілих у Міжнародному кримінальному суді: Керівництво щодо участі потерпілих у процесуальних діях Суду».
Міжнародний кримінальний суд визнає два види потерпілих у контексті участі в процесуальних діях у Міжнародному кримінальному суді: 1) особи, які постраждали внаслідок скоєння злочину, на який поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини); 2) організації чи інститути, якщо їхнє майно призначено для певних цілей (релігійних, освітніх, культурних, наукових або благодійних і гуманітарних, або це історичні пам'ятки чи лікарні), які зазнали шкоди внаслідок скоєння одного з цих злочинів.
Існує два алгоритми такої участі: 1) підготувати та подати «подання» «зауваження»; 2) брати участь у процесі у прямому значенні цього слова. Стаття 15(3) Римського статуту, основного правого акту Міжнародного кримінального суду, дозволяє потерпілим «робити подання» до Міжнародного кримінального суду, коли Прокурор звертається до Палати попереднього провадження Суду за дозволом вивчити обставини справи. Стаття 19(3) Статуту дозволяє надавати «зауваження», які оскаржують юрисдикцію Суду. Початковий алгоритм (на перший погляд невизначений ) «подання» та «зауваження» може не потребувати заяви для отримання статусу потерпілого, якщо Міжнародний кримінальний суд намагається з’ясувати це самостійно, або Прокурор Міжнародного кримінального суду проводить розслідування з цього питання. Однак останній алгоритм «участі» у більш прямому сенсі цього слова передбачає більш значне залучення до процесуальних дій у Міжнародному кримінальному суді із початку до самого кінця та подання позову під час ухвалення рішення щодо відшкодування збитків у кінці судового розгляду (ґрунтуючись на тому, що буде винесено обвинувальний вирок).
Алгоритм участі (відповідно до Статті 68(3)) вимагає, щоб потерпілі пройшли процедуру подання заяви (див. нижче). Міжнародний кримінальний суд дозволяє використання алгоритмів дій учасників, які відповідно до Правила 91(2) Правил процедури та доведення вимагають особистої присутності під час проведення слухань у Суді та участі в них, якщо залежно від обставин справи, Палата не дійде висновку про те, що особисту участь у процесі необхідно обмежити письмовими зауваженнями та поданнями. Такі слухання можуть являти собою будь-яку процедуру в Суді; наприклад, під час судового розгляду поряд з іншими сторонами процесу (сторона звинувачення та захисту), або під час погодження процедурних питань, вирішення питання про те, яким чином може відбуватися судовий розгляд.
Зокрема, участь потерпілого чи його представника може передбачати:
1) подання заяв на початку та в кінці судового розгляду в Суді;
2) висловлення власних думок і клопотання перед суддею(-ями);
3) подання письмових заяв до Палати попереднього провадження стосовно запиту на отримання дозволу проводити розслідування;
4) подання зауважень під час процесу щодо оскарження юрисдикції Суду чи прийнятності справи;
5) надсилання клопотання до Палати з проханням вжити заходів для забезпечення їх захисту, психічного комфорту, поваги до їхньої гідності та особистого життя;
6) надсилання клопотання до Палати з проханням вжити спеціальних заходів;
7) опитування свідків або експертів, які дають свідчення в Суді або, навіть, обвинуваченого.
У межах Міжнародного кримінального суду було створено певну кількість органів для надання допомоги потерпілим. Зокрема, Секція з питань участі потерпілих і відшкодування їм шкоди (СУПВШ) та Група з надання допомоги потерпілим і свідкам (ГНДПС) Секретаріату опікуються потерпілими. СУПВШ є спеціалізованою секцією у складі Секретаріату, яка допомагає потерпілим повністю реалізувати свої права за Римським статутом, отримати правову допомогу та забезпечує їх представниками, включно (якщо це доцільно) з числа членів Бюро громадських адвокатів для потерпілих (БГАП). СУПВШ також зобов'язана надавати форми заяв щодо участі і відшкодування шкоди та допомагати потерпілим заповнювати їх. Необхідно починати саме з СУПВШ, якщо особа вперше звертається до МКС як потерпілий або якщо особа є представником потерпілого.
Група з надання допомоги потерпілим і свідкам (ГНДПС) надає можливість потерпілим і свідкам свідчити і (чи) брати участь у процесі, та пом'якшувати можливі негативні наслідки, обумовлені їхнім статусом, через застосування забезпечувальних заходів, заходів щодо забезпечення захисту, консультування та надання іншої відповідної допомоги свідкам і потерпілим у Суді та іншим особам, які ризикують, даючи свідчення в Суді. ГНДПС також вживає належних заходів для гарантування безпеки, захисту гідності, особистого життя, а також фізичного та психічного стану потерпілих, свідків та інших осіб, які перебувають у зоні ризику. І на завершення, вона дає поради учасникам процесу, а також органам і секціям Суду щодо відповідних забезпечувальних заходів, заходів безпеки, консультування та надання допомоги. ГНДПС і також Прокурор Міжнародного кримінального суду є неохідними, коли проблеми, пов'язані з безпекою чи самопочуттям потерпілого або свідка, є очевидними.
Бюро громадських адвокатів для потерпілих (БГАП) є органом, який допомагає потерпілим повністю реалізувати свої права, а також консультує потерпілих чи їхніх законних представників, або представляє їхні інтереси в Палатах. Звернення до БГАП буде корисним завершальним кроком під час процесу, щоб забезпечити належне представництво потерпілих у Суді.
З метою офіційного отримання статусу потерпілого та одержання можливості брати участь у судовому розгляді потерпілі повинні надати Секретарю (СУПВШ) письмову заяву, бажано до початку процесу, в якому вони хотіли б брати участь. Як тільки Суд отримає заяву про участь, вона передається на розгляд відповідному судді(-ям) Міжнародного кримінального суду, який вивчає обставини або справу, яких стосується така заява. Потім заява надсилається сторонам (наприклад, стороні захисту) для надання зауважень. Форми, що подають потерпілі, зазвичай містять конфіденційну інформацію, таку як персональні дані (адреса та фактичне місце проживання), або інформацію про ймовірні злочини, записану з їхніх слів, і про те, що потерпілі хотіли б отримати для відшкодування шкоди. Ця інформація може бути відредагована перед тим, як потрапити до сторони захисту, якщо суддя(-і) дозволить(-ять) це зробити, наприклад, для захисту свідків і гарантування їхньої безпеки. Потім суддя(-і) стосовно кожної окремої справи вирішує(-ють), чи відповідає кожен заявник критеріям для участі в процесі, і чи зачіпає процес його інтереси. Рішення судді(-ів) негайно доводиться до відома потерпілих чи їхніх законних представників (за наявності).
Форми заяв для фізичних осіб та організацій викладено СУПВШ у мережі Інтернет.
Під час розгляду таких заяв суддя(-і), зазвичай, застосовуватиме(-уть) двоступеневий процес оцінювання, щоб вирішити, чи може потерпілий брати участь у процесі:
1) По-перше, чи є заявник потерпілим? Відповідь на це запитання складається із трьох основних елементів: (а) суддя (-і) досліджуватиме(-уть) чи зазнала особа «шкоди», що вимагає суб'єктивного тлумачення з боку судді(-ів) того, що є шкодою. Це поняття безумовно стосується шкоди, завданої фізичному здоров’ю, але також і психічних страждань, і матеріальних збитків; (б) суддя(-і) також запитає(-ють), чи шкода була спричинена скоєнням злочину, на який поширюється юрисдикція Суду; (в), і на завершення, суддя(-і) вивчатиме(-уть), чи є чіткий причинно-наслідковий зв’язок між імовірним злочином і завданою шкодою;
2) По-друге, якщо відповідь на запитання, наведене вище, – «так», то чи є у потерпілого право брати участь у певному етапі відповідного процесу? Це може стосуватися рішення Палати щодо надання Прокурору дозволу вести розслідування чи інших етапів, таких як судовий розгляд. Для вирішення цього питання є три елементи: (а) суддя(-і) запитає(-ють), чи потерпілий став потерпілим за певних обставин – це широкий термін, який використовується для встановлення наявності конфлікту чи обставин, що склались у державі загалом, наприклад, ситуація в Грузії, що може стосуватися значної кількості окремих справ щодо правопорушень, або окремої справи (включно з окремими відповідачами), які розглядаються в Міжнародному кримінальному суді. Іншими словами, можливо, суддя(-і) має(-ють) піднімати питання про те, чи стосується справа потерпілого обставин, які стосуються особи, причетної до справи (щоб зробити можливим надання свідчень проти такої особи), чи є зв'язок між потерпілим і такою ситуацією загалом (щоб зробити можливим використання доказів для ініціювання розслідування); (б) суддя(-і) досліджуватиме(-уть), чи впливає на особисті інтереси потерпілого цей окремий етап процесу; (в) суддя(-і) вивчатиме(-уть) чи доцільно щодо потерпілого надавати власні думки на цьому етапі.
Неурядові організації можуть відігравати різні ролі в процесах у Міжнародному кримінальному суді; зокрема, вони можуть бути ланкою між Судом і потерпілими та свідками. Під час розгляду деяких справ місцеві неурядові організації та групи оперативного реагування мають особливе значення з урахуванням відстані між Міжнародним кримінальним судом і постраждалим населенням тощо та через відсутність співробітництва між Судом і зацікавленою державою. Зрештою, групи оперативного реагування та неурядові організації мають активно співпрацювати з СУПВШ, консультувати тих, кого вони вважають потерпілими, щодо можливості співпраці з Міжнародним кримінальним судом із питань визнання осіб потерпілими та надання їм допомоги під час заповнення заяв СУПВШ щодо участі в судовому процесі. Потерпілих також можуть проконсультувати стосовно перспектив відшкодування шкоди за рішенням Міжнародного кримінального суду.
Контактні дані для звернення до СУПВШ:
International Criminal Court
Participation and Reparations Section (VPRS)
P.O. Box 19519, 2500 CM The Hague
The Netherlands
Fax : + 31(0)705159100
Email: vprs.applications@icc-cpi.int
