У Раді з прав людини два дні обговорювали ситуацію в Україні

Вирішення конфлікту на сході України можливо тільки на основі принципу суверенітету держави. Необхідно забезпечити безперешкодну доставку гуманітарної допомоги в східні райони - відповідно до українського законодавства. Потрібно забезпечити доступ співробітників ООН до Криму, а Київ має вирішити проблему переслідувань журналістів та правозахисників.

Такі головні теми, що прозвучали у виступах держав в ході обговорення ситуації в Україні в Раді ООН з прав людини. Заступник Верховного комісара ООН з прав людини Кейт Гілмор представила дві доповіді по Україні: про ситуацію з правами людини за період з 16 листопада 2018р. по 15 лютого 2019 р. та про стан громадянських свобод з 1 січня 2018 р. по 15 січня 2019 р.

Вона зазначила, що кількість жертв конфлікту на сході України скоротилося на 68 відсотків, але люди, що живуть поблизу лінії зіткнення, як і раніше відчувають величезні позбавлення - багато вичерпали всі гроші, які вони накопичили до війни, вони не мають можливості отримати соціальну і медичну допомогу. Процедура перетину лінії зіткнення пов'язана з небезпекою і приниженнями. За звітний період при спробі перейти лінію зіткнення загинули 12 осіб.

Кейт Гілмор вітала ряд законодавчих реформ, прийняття законів про переміщення товарів через контактну лінію, заходи щодо інтеграції в суспільство військових, які повернулися з передової і пенсійну реформу. Однак вимушені переселенці як і раніше відчувають труднощі з отриманням пенсій та допомог. Заступника Верховного комісара турбує поява вкрай правих груп - особливо напередодні майбутніх виборів, а також незаконні затримання, тортури і вибивання зізнань – з обох сторін.

Говорячи про ситуацію в Криму, Гілмор висловила стурбованість переслідуваннями громадських активістів та обмеженнями свободи релігії. За її словами, влада РФ систематично переслідує правозахисників під приводом законів про протидію екстремізму. Триває насильницький призов кримчан у армію РФ. З початку конфлікту було мобілізовано 14 800 жителів Кримського півострова.

А представник України заявив, що вже другий раз у своїй історії кримським татарам загрожує насильницька депортація. За його словами, рівень життя кримчан значно знизився. При цьому «Російська Федерація як окупуюча держава» не виконує своїх зобов'язань, закріплених у міжнародному праві, зокрема, відмовляє в компенсації жертвам насильства та інших порушень. Київ вважає, що Моніторингова місія з прав людини в Україні повинна отримати безперешкодний доступ до Криму, а також можливість вільно працювати «на окупованій території Донбасу», де регулярно і безкарно відбуваються порушення прав на свободу слова і зібрань і права на релігійні переконання.

Представник Угорщини закликав членів Ради звернути увагу на те, які закони приймає Україна в області державної мови і мови освіти, які, на його думку, утискають права меншин і приймаються без консультацій з представниками цих меншин.

Решта 29 учасників дискусії заявили про необхідність визнання суверенітету і територіальної цілісності України і закликали допустити до Криму співробітників Місії ООН. Вони вимагають забезпечити гуманітарний доступ на схід держави і нагадали, що доставка гуманітарної допомоги з Росії повинна проводитися відповідно до законодавства України і міжнародних процедур при повазі цілісності України.

Багатьох виступаючих турбують серйозні обмеження фундаментальних свобод і відсутність результатів у розслідуванні трагічних подій на Майдані і в Одесі. Члени Ради з прав людини підкреслили, що врегулювання конфлікту можливе тільки на основі Мінських угод.