Жінки, мир, безпека

31 жовтня 2000 р. на 4213-му засіданні Ради Безпеки ООН ухвалена резолюція 1325 (2000) «Жінки, мир, безпека». У 2020 році в ООН відзначили 20-річчя резолюції 1325 (2000), яка покликана захищати права жінок в умовах конфлікту. В Україні розпорядженням Кабінету Міністрів № 113-р від 24 лютого 2016 р. був прийнятий Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року.

У резолюції 1325 (2000) підтверджувалося необхідність поваги в повній мірі міжнародного гуманітарного права і норм у галузі прав людини, які захищають права жінок і дівчаток під час і після конфліктів. МКЧХ неодноразово робив заяву щодо відданості духу Резолюції і зобов'язань дотримуватися її положень у своїй діяльності.

Безпосередньо на практиці положення резолюції 1325 (2000) втілює в життя структура ООН-жінки. Діяльність структури ООН-жінки, присвячена жінкам, миру і безпеці, ґрунтується на положеннях Пекінської платформи дій, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, резолюції 1325 і шести додаткових резолюцій Ради Безпеки ООН 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122.

Структура ООН-жінки в державах Європи та Центральної Азії:

- сприяє формуванню жіночих мирних коаліцій і їх підготовці до участі в мирних процесах;

- працює з миротворцями з метою виявлення і припинення сексуального насильства в умовах конфлікту;

- підтримує інститути системи правосуддя і безпеки, що забезпечують захист жінок і дівчаток від насильства і дискримінації;

- сприяє системам державних послуг, повністю задовольняти потреби жінок, які можуть надати більш широкий доступ до економічних можливостей і забезпечувати їх участь у всіх формах процесу прийняття рішень на національному та місцевому рівнях влади.

Проте, щорічно Генеральний секретар на засіданні Ради Безпеки озвучує Доповідь про сексуальне насильство в умовах конфлікту. Така доповідь була підготовлена і у 2020 році. 17 липня 2020 р. Спецпредставник ООН по боротьбі з сексуальним насильством в умовах конфлікту Прамілла Паттен презентувала Доповідь на засіданні Ради Безпеки. У Доповіді про сексуальне насильство в умовах конфлікту 2020 р. вказується, що сексуальне насильство як наслідок конфлікту проявляється в різних формах: зґвалтування і обернення в сексуальне рабство, примусова проституція, примус до аборту, стерилізації або вступу в шлюб. Ці злочини не завжди спрямовані тільки проти жінок і дівчаток, сексуальному насильству піддаються також чоловіки і хлопчики, які мають прямий або опосередкований зв'язок з конфліктом. Як підкреслила Прамілла Патен, сексуальне насильство використовують як знаряддя війни, застосовують для залякування, тортур і політичних репресій. У документі наведено майже три тисячі випадків сексуального насильства, вчиненого протягом одного тільки року в 19 державах, - в 848 з них жертвами стали представники сексуальних меншин.

Регіональні організації, наприклад, ОБСЄ у своїй діяльності з гендерних питань також курується положеннями резолюції Ради Безпеки ООН 1325, яка визначає порядок денний з питань жінок, миру і безпеки. ОБСЄ приділяє увагу питанням спеціалізованої спрямованості в сфері безпеки, таким як механізми раннього попередження конфлікту, врегулювання конфлікту, посередництво і повноправну участь жінок у постконфліктному відновленні.

Хендель Н.В.