Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Судова правда Феміда Чому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Київського апеляційного адмінсуду Оксана Епель

Чому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Київського апеляційного адмінсуду Оксана Епель

· 18:00
Чому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Київського апеляційного адмінсуду Оксана Епель
Свій професійний шлях Оксана Володимирівна розпочала в 1993 році з посади комерційного агента, пізніше працювала оператором у банку та в ТДВ «Угольтраст». Вищу юридичну освіту майбутня суддя здобувала в Донецькому національному університеті, працюючи одночасно юрискосультом на одному із україно-американських підприємств. Після закінчення начання пані Оксана починає працювати на посаді консультанта, а пізніше помічника Калінінського районного суду м. Донецька. В 2007 році Указом Президента призначається суддею Київського районного суду м. Донецька. В 2011 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Кримінальна відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту», а в листопаді 2013 року суддя починає працювати в Київському апеляційному адміністративному суді, де продовжує свою роботу і досі.

- Оксано Володимирівно, що стало для Вас тією причиною, яка підштовхнула подати документи на конкурс? Чому Ви обрали саме ВРП, а не ВККС, куди зараз також триває відбір?

- Мою кандидатуру підтримав колектив Київського апеляційного адміністративного суду, який я глибоко поважаю, і цій довірі я не можу зрадити. Прийняте мною рішення висунути свою кандидатуру на посаду члена ВРП є виваженим і обміркованим. Рушійною силою цьому стало прагнення змін на краще у судовій системі, якісної реалізації завдань судової реформи, підвищення авторитету судової влади, її незалежності і відродження довіри суспільства до суду, адже суддівство було, є і залишається вершиною правничої професії у будь-якому демократичному суспільстві.
Я вважаю, що саме ВРП як конституційний орган, завдяки наданим йому функціям, мусить і здатен забезпечити незалежність судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та висококваліфікованого суддівського корпусу. І ми в жодному разі не можемо допустити, щоб ВРП став каральним органом, результатом його роботи має стати сильний та ефективний суд!

На запитання, чому я обрала саме ВРП, а не ВККС, відповім, що повноваження, якими наділяються зазначені органи та процедура їх реалізації є різними: функції та завдання ВККС безпосередньо націлені на формування суддівського корпусу та здійснення контролю за його кваліфікаційним рівнем, а повноваження ВРП та процедура їх реалізації (зокрема щодо розгляду скарг на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про звільнення судді з посади, надання згоди на його затримання, утримання під вартою чи арештом тощо) мають певні спільні риси із судовим процесом та тісно пов’язані з моїм багаторічним досвідом професійної і наукової діяльності.

- До цього часу Ви працювали суддею. Окрім основної роботи в суді, чи могли б Ви назвати основні інші напрями Вашої діяльності? Розкажіть про них більш детально?

- Крім своєї основної діяльності, як судді, я активно займаюсь питанням налагодження комунікацій між суспільством, ЗМІ та судовим корпусом, що в подальшому матиме результатом укріплення авторитету судової влади.

Я займаю активну життєву позицію в усіх важливих суспільних питаннях, приймаю активну участь у правничій просвітницькій діяльності, є організатором та учасником ряду науково-практичних заходів, які мали практичне значення для правозастосовчої діяльності суддів. Також я є членом Асоціації суддів України, Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, Асоціації правників України.

Ось, наприклад, в квітні 2017 року за моєї активної участі було організовано круглий стіл з обговорення проекту КАСУ за результатами якого було підготовлено низку пропозицій щодо вдосконалення кодексу, які були враховані відповідною робочою групою.

Восени Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів та Київським ААС було організовано масштабний та безпрецендетний захід з обміну досвідом з австрійськими коллегами (суддями). Так, делегація більш ніж з 30 европейських колег відвідала відкриті судові засідання у Київському апеляційному адміністративному суді, в тому числі й під моїм головуванням. Европейські колеги надали схвальні відгуки щодо рівня та якості відправлення правосуддя українськими суддями, про що неодноразово наголошувалось у ЗМІ. Такий захід безумовно став новим корисним досвідом та відповіним вснеском у справу повернення довіри суспільства до суду.

Крім того, мною неодноразово проводились досить масштабні заходи, зокрема з питань врегулювання статусу біженців, з проблематики операцій з криптовалютами, з питань трансфертного ціноутворення, на тему захисту прав вкладників та кредиторів неплатоспроможних банків та інших проблемних питань, які часто зустрічаються на практиці.

Також нещодавно, за моєї участі, відбулась міжнародна конференція, присвячена проблематиці зловживання правами у податкових правовідносинах та питанням врегулювання спорів за участю судді. За результатами останньої, за моєї ініціативи, створено робочу групу з розробки відповідних пропозицій змін у спеціальне законодавство з метою приведення їх у відповідність до глави 4 КАСУ та заохочення подальшого широкого застосування на практиці інституту врегулювання спорів за участю судді в адміністративному судочинстві.

В теперішній час, після відомих подій в Солом'янському та Шевченківському районних судах м. Києва, а також внаслідок висловлювання посадових осіб, здійснених в тому числі в соціальних мережах, мною було ініційовано проведення Форуму «Незалежність суддів як передумова функціонування самостійної судової влади та гарантія верховенства права. Сучасні виклики», за наслідками якої планується звернутись з відповідною резолюцією до ВРП, ГПУ, ДСА та інших органів з метою посиленя відповідальності за тиск, а також спонукання до негайного створення Служби судової охорони.

Також я неодноразово публічно піднімала питання важливості забезпечення реальних гарантій суддівської незалежності, захисту суддів та недопустимості звуження їх прав чи порушення законних інтересів. Так, у липні 2017 року під час круглого столу на тему «Конфлікт на Донбасі: виклики, загрози і їх правове врегулювання», що був проведений у Верховній Раді України, мною, окрім іншого, було порушено питання щодо захисту прав та інтересів суддів зони АТО. До речі, за підсумками зазначеного заходу було створено робочу групу для швидкої розробки законопроектів щодо врегулювання озвучених під час дискусії проблемних питань, членом якої я є.

- На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи - новий Верховний суд та процесуальні кодекси?

- На теперішній час судова реформа ще не завершена, хоча слід відзначити, що дійсно вже зроблено досить багато.

Так, були вжиті заходи, зокрема, щодо оновлення суддівського корпусу та створення нового Верховного суду, прийняття законодавцем якісно нових процесуальних кодексів, що відповідають вимогам сьогодення та спрямовані на оптимізацію правосуддя, спрощення доступу до правосуддя та підвищення гарантій реалізації конституційного права осіб на судовий захист, перш за все, спрямовані на підвищення довіри суспільства до суду і, напевно, сприяють досягненню цілей судової реформи, які, я глибоко переконана, врешті-решт, будуть досягнуті на всі 100%.

Разом з тим, все нове потребує напрацювання певного досвіду використання, і без складнощів цей процес відбуватись не може. Наразі підводити підсумки зарано. Ще досить багато слід зробити. Поки що ми маємо певну матеріальну базу: оновлене законодавче підґрунтя, кадрові і структурні зміни, а як все це в кінцевому результаті буде втілено на практиці залежить від кожного з нас.

Водночас, гадаю, що судді, як ніхто інший, зацікавлені у тому, щоб правосуддя нарешті повернулося обличчям до людей, стало простим, доступним і, головне, ефективним. Судді не мають лише спостерігати за реформами – вони мають активно їх втілювати.

- Яке Ваше ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні? Немалозначна роль в процесі його створення відводиться саме ВРП та ВККС, які повинні забезпечити прозору та якісну процедуру відбору та призначення суддів до нового органу…

- В Європі антикорупційні суди діють в Словаччині, Болгарії та Сербії, однак доцільність їх створення експертами та фахівцями зазначених країн оцінюється далеко не однозначно та, переважно, негативно.

Проголошення у національному законодавстві України створення Вищого антикорупційного суду (ст. 31 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), як одного з напрямків євроінтеграції, вимагає виконання прийнятого Закону. Разом з тим, вважаю, що реалізація даної норми має здійснюватися виважено та з урахуванням експертних висновків розроблених законопроектів про Вищий антикорупційний суд (далі – ВАС), висновків міжнародних установ та організацій, зокрема Венеціанської комісії, яка, між іншим, негативно оцінила обидва законопроекти, зазначивши, що покладені в їх основу підходи до створення ВАС суперечать як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України.

Крім того, хочу зазначити, що наразі неодноразово лунали пропозиції щодо створення ВАС з числа, зокрема іноземних правників. З цього приводу вважаю, що виконання прийнятої законодавчої норми про створення ВАС в Україні вимагає від нас не лише безпосереднього запровадження даного судового органу, а й створення його з дотриманням норм Конституції України та законодавчих актів, що обумовлює доцільність та необхідність формування суддівського корпусу ВАС з числа професійних суддів України, які відповідають вимогам до кандидатів на посаду судді та іншим вимогам, встановленим законом, мають досвід роботи саме в національній системі судочинства, знають існуючі складнощі та особливості його здійснення.

- Пані Оксано, кажуть «Краще вчитись на чужих помилках, ніж на своїх». Чи могли б Ви назвати недоліки у сучасній роботі ВРП, які не дають змогу працювати цьому органу максимально ефективно і які в майбутньому можна виправити? Що для цього необхідно зробити?

- Перш за все, наголошую, що ВРП має стати ключовим елементом системи суддівського самоврядування, забезпечити зміцнення незалежності та безсторонності судочинства відповідно до права на справедливий суд та верховества права в цілому. Таке твердження відповідає меті створення ВРП, регламентованій ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», обраному Україною курсу євроінтеграції, міжнародним стандартам та, зокрема, висновкам Венеціанської комісії щодо зазначеного Закону.

Разом з тим, з огляду на цілі діяльності ВРП та надані їй повноваження, для найбільш ефективного її функціонування доцільним та необхідним є формування більшості її складу саме із числа професійних суддів, тобто осіб, які знають судову систему, її складнощі та недоліки «із середини», поглиблено розуміють існуючі проблеми і знають, як їх подолати найбільш раціонально та в найкоротші строки.

При цьому, досить важливо, щоб судді, які виконуватимуть повноваження членів ВРП, мали досвід роботи в різних судових інстанціях, зокрема, в районних судах, навантаження на які є найбільшим та в діяльності яких існує переважна кількість невирішених питань. Вважаю, що зазначене, серед іншого, має бути враховано делегатами ХV з’їзду суддів.

- Чи могли б Ви назвати 3 основні цілі, які Ви для себе ставите, як для можливого майбутнього члена ВРП?

- Для мене трьома основними цілями, які я прагну досягнути у разі обрання мене на посаду члена ВРП є:
1) підвищення та зміцнення авторитету і захист судової гілки влади;
2) відновлення довіри суспільства до судової системи в Україні, адже, суддівство було, є і залишатиметься вершиною правничої професії у будь-якому демократичному суспільстві як уособлення очікуваних суспільством чеснот і довіри;
3) забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів. Своєю сумлінною працею на посаді члена Вищої ради правосуддя я прагну зробити внесок у колективну справу формування оновленого суддівського корпусу, укріплення верховенства права, розбудови європейської держави, де правосуддя дійсно є незалежним, справедливим та доступним для людей.

- На Вашу думку, чи можливо і якщо так, то яким чином повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відіграти ВРП?

- Основою будь-якої цивілізованої держави є суд і система правосуддя, адже підкорення суспільних відносин закону й правилам поведінки – це фундамент, на якому будується правова держава. Основний Закон проголошує, що Україна є правовою державою, в якій судова влада є самостійною, незалежною гілкою влади у системі її поділу. Однак наведена норма Конституції повинна мати не лише декларативний характер, а бути дієвою, оскільки судова влада є важливою інстанцією захисту прав фізичних і юридичних осіб.

Вища рада правосуддя – це орган, якому за законом відведено провідну роль у системі органів судової влади, адже Рада відповідає з одного боку за забезпечення незалежності суддів, з другого – за ефективність їхньої діяльності.

Новий Закон наділив цей орган достатніми інструментами для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів. Вважаю, що ефективне виконання ВРП наданих їй повноважень є запорукою успіху у досягненні цілей судової реформи, зокрема й щодо повернення довіри суспільства до правосуддя.

- Підсумовуючи, що б Ви хотіли сказати делегатам з'їзду суддів? Чому повинні обрати саме Вас?

- Моє почуття професійної і просто людської гідності не залишає місця байдужості до реформ в нашій країні, і, насамперед, до змін у судовій системі.

Своєю сумлінною працею на посаді члена Вищої ради правосуддя я прагну зробити внесок у колективну справу формування оновленого суддівського корпусу, укріплення верховенства права, розбудови європейської держави, де правосуддя дійсно є незалежним, справедливим та доступним для людей.

Усі ці роки, почавши свій шлях з посади консультанта суду та помічника судді, я сумлінно та доброчесно виконувала свої професійні обов’язки. Як суддя першої та апеляційної інстанції, я добре розумію причини та приводи, які породжують скарги громадян на дії суддів та складнощі в суддівській роботі обох інстанцій.

Крім того, я активно займаюся науковою діяльність і як науковець-криміналіст добре розуміюся на теорії кримінального права і процесу як першооснові процедури кримінального переслідування.

Поєднання професійного досвіду та наукової діяльності дозволяє мені краще зрозуміти причини виникнення проблем формування доброчесного та високопрофесійного судового корпусу в умовах сьогодення та знайти шляхи їх подолання у найкоротші строки.

Таким чином, усвідомлюючи складність ситуації, в якій опинилася вся судова система, та велику відповідальність перед суддівським корпусом та суспільством, вважаю, що досвід роботи в суді першої інстанції та в апеляційному адміністративному суді, життєвий досвід та здобуті навички нададуть мені можливості ефективно, об’єктивно та неупереджено виконувати повноваження члена Вищої ради правосуддя, вирішувати юридичні конфлікти і питання захисту незалежності суддів та становлення оновленої судової системи відповідно до європейських та інших міжнародних стандартів.

Зозуля Наталія, “Українське право”

Поділитись: