Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні»

Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні» набув чинності 11 серпня 2023 року.

Відповідно до Закону, передбачено:

1) змінити концептуальний підхід закладений у законодавстві, перейшовши від політики протидії туберкульозу до його подолання;

2) гуманізувати термінологію законодавства шляхом заміни стигматизуючих термінів на інклюзивні (замість «особа» - «людина», «заразна форма» - «активна», «інфікування» - «передання», «хворі» - «люди, які хворіють» тощо);

3) осучаснити термінологію Закону про протидію ТБ;

4) впорядкувати та уточнити повноваження МОЗ щодо розробки та затвердження підзаконних нормативно-правових актів у сфері подолання ТБ;

5) визначити та закріпити статус регіональних фтизіопульмонологічних центрів як єдиного в кожному регіоні (АР Крим, область, місто Київ та Севастополь) комунального закладу охорони здоров’я, що надає медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу за програмою медичних гарантій;

6) визначити механізм забезпечення ліками для профілактичного лікування туберкульозу (лікування латентної туберкульозної інфекції). Пропонується, що такі ліки будуть закуповуватися централізовано та розподілятися в регіонах між надавачами (закладами первинного рівня та регіональними фтизіопульмонологічними центрами) пакетів медичних послуг від НСЗУ, які включають такий вид лікування;

7) унормувати активне та пасивне туберкульозу з акцентом на обов’язку надавачів первинної медичної допомоги постійно виявляти пацієнтів, які входять до групи ризику та проводити їм щорічне обстеження;

8) визначити трирівневу систему мікробіологічних лабораторій з діагностики туберкульозу на чолі з Центральною референс-лабораторією, яка буде забезпечувати зовнішній контроль якості лабораторій нижчого рівня;

9) забезпечити на законодавчому рівні реалізацію Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населення, схваленої розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1414-р;

10) забезпечити створення умов для навчання здобувачів освіти, у тому числі дітей, які хворіють на туберкульоз (інституційної, індивідуальної чи дистанційної форм здобуття освіти, у тому числі і в закладах охорони здоровʼя);

11) посилити соціальний захист працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів, надавши їм право на щорічну додаткову оплачувану відпустку (із розрахунку один календарний день за кожний рік роботи після досягнення трирічного стажу, але не більш як 15 календарних днів). Також передбачено внести доповнення до статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», якими уточнити, що Медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, надаються громадянам України та іноземцям і особам без громадянства, незалежно від законності перебування на території України та наявності документів, які посвідчують особу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.