Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану»
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану» набув чинності 19 серпня 2022 року.
Відповідно до Закону, передбачено:
1) Медична та реабілітаційна допомога можуть надаватися не тільки медичними працівниками та фахівцями з реабілітації, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, або фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, а й медичними працівниками, фахівцями з реабілітації, які залучені до надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги як волонтери у встановленому законом порядку.
2) Медична допомога, реабілітаційна допомога може надаватися поза місцем провадження господарської діяльності з медичної практики, яке зазначене у заяві про отримання ліцензії та доданих до неї документах, якщо заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги, або фізична особа - підприємець, який зареєстрований та одержав відповідну ліцензію, знаходиться на території територіальної громади, що розташована або була розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває чи перебувала в тимчасовій окупації або оточенні (блокуванні).
3) До надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги можуть залучатися медичні працівники та фахівці з реабілітації, які є іноземцями (крім громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь) або особами без громадянства та прибули в Україну для надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги на запрошення закладу охорони здоров’я або іншого підприємства, організації чи установи, що залучають до волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства, якщо такі медичні працівники, фахівці з реабілітації відповідають вимогам до освіти та професійної кваліфікації тієї країни, в якій вони працюють, та мають документи про освіту та відповідну професійну кваліфікацію, засвідчені в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю у відповідній країні.
4) Передбачено, що до надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини можуть залучатися медичні працівники, які є іноземцями та перебувають на території іноземних держав (крім Російської Федерації та Республіки Білорусь), якщо такі медичні працівники відповідають вимогам до освіти та професійної кваліфікації тієї країни, в якій вони працюють, та пройшли процедуру реєстрації на відповідних телемедичних платформах.
Подібне правило запроваджується і щодо надання реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації.
5) Усуваються законодавчі перешкоди для залучення волонтерів до діяльності із надання медичної та реабілітаційної допомоги, зокрема перешкоди для залучення волонтерів підприємствами.
6) Уможливлюється надання реабілітаційної допомоги на різних рівнях допомоги фахівцями з реабілітації, які залучені до надання реабілітаційної допомоги як волонтери у встановленому законом порядку.
