Зміни до закону про грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування внаслідок агресії рф

Набув чинності Закон України від 25.02.2026 р. №4793-IX "Про внесення змін до Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".

У новій редакції статті 1 Закону встановлено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або осіб, постраждалих на об’єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Передбачено також, що незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, повнолітні працездатні діти, які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення таких закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує командир/керівник підрозділу або керівник органу, в якому така особа служить/працює, або нотаріус. Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які не належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує нотаріус, а в сільських населених пунктах - уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування.