Закон «Про внесення змін до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки»

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки» прийнятий 19 червня 2022 року. (проект №7293)

Відповідно до Закону передбачено:

• дозволити здобувати професійну (професійно-технічну) освіту без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку можна буде здобути безоплатно в будь-який інший час впродовж життя за будь-якою формою здобуття освіти;

• дозволити безоплатно впродовж життя здобувати професійну (професійнотехнічну) освіту за іншою (іншими) професією (професіями), але не раніше ніж через три роки після завершення безоплатного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за попередньо здобутою професією (професіями), за умови наявності підтвердженого страхового стажу не менше двох років, а також за умови наявності вільних місць після зарахування осіб, які безоплатно здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту вперше;

• встановити, що до завершення трирічного періоду та/або за відсутності підтвердженого страхового стажу особа має право безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою професією, якщо за станом здоров’я вона втратила можливість виконувати роботу за отриманою раніше професією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, або за умови запиту для невідкладного забезпечення потреб держави (регіону) у підготовці необхідних кваліфікованих робітників на умовах державного (регіонального) замовлення, чи в інших випадках, передбачених законодавством;

• замість формального «контролю за працевлаштуванням випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти» наділити місцеві державні адміністрації більш активним повноваженням «сприяння у межах своїх повноважень працевлаштуванню випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, підготовка яких проводилася за державним замовленням та/або регіональним»;

• заборонити закладам професійної (професійно-технічної) освіти відмовляти особам у прийнятті документів та у зарахуванні на навчання на умовах державного чи регіонального замовлення за відсутності реєстрації місця проживання особи на території відповідної територіальної громади, що має запобігти наявним наразі необґрунтованим і безпідставним відмовам у зарахуванні дітей (особливо в умовах війни, коли багато дітей вимушено переїхали в більш безпечні регіони України). Також це має припинити ганебну практику звинувачення директорів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які все ж таки зараховували таких дітей, у нецільовому використанні коштів територіальної громади;

• освітні програми можуть бути спрямовані на здобуття особами як повних, так і часткових професійних кваліфікацій, що дозволить (особливо в умовах воєнного стану) здійснювати підготовку і перепідготовку кваліфікованих робітників за короткостроковими програмами під конкретні потреби держави у відбудові країни;

• можливість фінансування за публічні кошти не лише здобуття «первинної професійної підготовки», а й «професійного (професійно-технічного) навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників», що знову ж таки дозволить швидше здійснювати підготовку кваліфікованих робітників для потреб держави в умовах поглибленого війною дефіциту кваліфікованих робітників;

• установити, що до завершення процедури передачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти з державної у комунальну власність відповідно до статті 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачені законодавством повноваження засновників закладів професійної (професійнотехнічної) освіти виконують місцеві органи влади, визначені рішенням Кабінету Міністрів України;

• убезпечити заклади професійної (професійно-технічної) освіти (відповідні педагогічні колективи) від їх безпідставної і необґрунтованої ліквідації чи реорганізації, встановивши перехідну норму, згідно з якою протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом припинення шляхом ліквідації чи реорганізації комунальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що в установленому законодавством порядку були передані з державної власності у комунальну власність відповідно до статті 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», відбувається лише за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.