Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Правотворчість Законопроекти на розгляді Проект Закону України "Про Військову поліцію"

Проект Закону України "Про Військову поліцію"

· 21:03
Проект Закону України "Про Військову поліцію"
Після тривалого розгляду у Комітеті з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України - з січня 2022 року народними депутатами України - членами зазначеного Комітету зареєстровано проект Закону України "Про Військову поліцію" (реєстраційний номер 6569-д від 31.05.2024 року).

Проект Закону передбачає ліквідацію Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та утворення Військової поліції як військового формування з правоохоронними функціями.

Серед інших завдань та повноважень Військова поліція має здійснювати оперативно-розшукову діяльність, для чого передбачається внесення відповідних змін до законодавства.

У проекті Закону передбачено, що діяльність Військової поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. Під час дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану загальне керівництво та координацію діяльності Військової поліції здійснює
Головнокомандувач Збройних Сил України.

Водночас безпосереднє керівництво Військовою поліцією здійснює начальник Військової поліції, який призначається на посаду Президентом України за поданням Міністра оборони України, а під час дії правового режиму воєнного стану - за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Повноваження Військової поліції стосуються Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, хоча відповідні норми виписані у законопроекті непослідовно.

Пропонується закріпити достатньо широкі повноваження оперативних підрозділів Військової поліції. Зокрема, зазначається, що оперативні підрозділи Військової поліції здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також проводять слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії, відповідно до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та Кримінального процесуального кодексу України виключно в межах покладених на Військову поліцію завдань.

Вказується, що оперативні підрозділи Військової поліції мають право: 1) залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення
виконання повноважень Військової поліції; 2) заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується керівн иком відповідного оперативного підрозділу Військової поліції, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи; 3) здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень.

Зазначається також, що керівництво оперативно-розшуковою діяльністю Військової поліції здійснює Начальник Військової поліції через керівників оперативних підрозділів та інших уповноважених посадових осіб Військової поліції.

З метою визначення процесуальних повноважень оперативних підрозділів Військової поліції запропоновані зміни до кримінального процесуального законодавства у законопроекті реєстраційний номер 6570-д від 31.05.2024 року.

Вказаний законопроект містить зміни до перехідних положень КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану на території України, але тимчасово до дня початку діяльності Військової поліції, відповідно до Закону України «Про Військову поліцію», уповноважені службові особи Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України за дорученням слідчого, прокурора здійснюють повноваження щодо:
- проведення слідчих (розшукових) дій, крім негласних слідчих (розшукових) дій, у кримінальних провадженнях, щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402, 403, 407, 408, 409, 429 Кримінального кодексу України;
- затримання військовослужбовця Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту на підставі ухвали слідчого судді, суду, про дозвіл на затримання з метою приводу особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 402, 403, 407, 408, 409, 429 Кримінального кодексу України;
- затримання, за наявності випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, без ухвали слідчого судді, суду військовослужбовця Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402, 403, 407, 408, 409, 429 Кримінального кодексу України.

Під час виконання таких доручень уповноважені службові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України користуються повноваженнями слідчого.

Уповноважені службові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не мають права здійснювати слідчі (розшукові) дій у кримінальних провадженнях за власною ініціативою або звертатися з клопотанням, заявою, скаргою до слідчого судді, суду, слідчого чи прокурора.

Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій, надані відповідно до цього пункту, є обов’язковими для виконання уповноваженими службовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Законопроекти реєстраційні номери 6569-д та 6570-д відповідно до зареєстрованих Комітетом з питань правоохоронної діяльності постанов пропонується прийняти за основу з доопрацюванням до другого читання.




Поділитись: