Бездіяльність Уряду щодо приведення у відповідність із законом у визначений законом термін своїх нормативно-правових актів є протиправною - КАС

КАС ВС у зазначеній справі залишив у силі рішення суду апеляційної інстанції, яким позов було задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції, позов, з яким особа звернулась до суду у жовтні 2023 року, задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприведення постанови КМУ № 413 у відповідність до Законів України від 05 квітня 2018 року № 2397-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»; від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку»; від 15 березня 2022 року № 2122-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» та від 01 квітня 2022 року № 2169-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян». В іншій частині позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що чинна редакція статті 26 Закону № 2232-XII містить виключний перелік сімейних обставин, що є підставою для звільнення з військової служби за мобілізацією і підзаконним нормативно-правовим актом цей перелік не може бути змінений.
Однак, як на момент подання позову, так і на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, Кабінет Міністрів України не привів положення постанови № 413 у відповідність до вимог Закону № 2232-XII (у редакції Законів № 2397-VIII, № 1357-ІХ, № 2122-ІХ, № 2169-ІХ), а отже, позов в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльності підлягає задоволенню.
Водночас суд апеляційної інстанції констатував, що з 21 травня 2024 року відповідачем унесено відповідні зміни до постанови КМУ № 413, з урахуванням змін у законодавстві щодо звільнення від військової служби, а тому підстави для задоволення іншої частини позову відсутні.
КАС ВС вказав, що аналіз правових норм свідчить про те, що розділи «Прикінцеві та перехідні положення» Законів № 2397-VIII, № 1357-IХ та розділи «Прикінцеві положення» Законів № 2122-IХ, № 2169-IХ містили норму зобов`язального характеру щодо Уряду у шестимісячний/місячний строк привести у відповідність свої нормативно-правовий акт до змін у законодавстві (зокрема до змін у статті 26 Закону № 2232-XII, на виконання якої і була прийнята постанова КМУ № 413), проте свого обов`язку відповідач не виконав.
Недотримання установлених законом строків тягне правові наслідки у вигляді невиконання Урядом покладених на нього зобов`язань, що є підставою для визнання такої бездіяльності неправомірною.
КАС ВС урахував приписи абзацу 2 пункту 1 параграфу 32 Регламенту, яким установлено правила розроблення проєкту акта, проте зазначив, що такі правила не повинні змінювати часові обмеження у процедурі його прийняття, установлені безпосередньо Законом.
КАС ВС також зауважив, що доводи Кабінету Міністрів України щодо невирішення судом апеляційної інстанції питання зобов`язання відповідача виправити порушення шляхом вчинення певних дій, з посиланням на порушення пункту 4 частини першої статті 5 та пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, не впливають на вирішення цього спору, оскільки, як слушно указав суд апеляційної інстанції, у травні 2024 року Уряд виконав вимоги закону, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача усунути указані в позові порушення.
КАС ВС також підкреслив, що унесення Кабінетом Міністрів України відповідних змін до нормативно-правового акта не спростовує факту протиправної бездіяльності Уряду протягом 2018-2024 років та не свідчить про повне виконання ним покладених на нього цим Законом зобов`язань, зокрема, в частині приведення як своїх нормативно-правових актів, так і актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із змінами у законодавстві.
З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можні ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Щодо захисту свободи вираження поглядів та кримінальної відповідальності за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників - ККС

Щодо співмірності арешту майна при стягненні необґрунтованих активів у дохід держави - КЦС

Про забезпечення права на захист у кримінальному провадженні за процедурою in absentia - ККС
