КАС вказав, яке адміністративне правопорушення у сфері містобудування є триваючим

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету міської ради про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення в сфері містобудівної діяльності, передбаченого ч.6 ст. 96 КУпАП.
Суд першої інстанції скасував постанову та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрив. Суд дійшов висновку, що позивачем не допущено правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП, оскільки будівництво здійснено в 1996 році до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Суд апеляційної інстанції прийняв нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовив. Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем здійснено будівництво гаража без відповідних дозвільних на те документів, а тому його правомірно притягнуто до відповідальності.
Касаційний адміністративний суд ВС погодився з вирішенням спору судом першої інстанції, а постанову суду апеляційної інстанції скасував.
ВС зазначив, що судами встановлено та сторонами не заперечується, що гараж був побудований позивачем в 1996 році, тобто будувався до набрання чинності Постановою КМУ № 466, тобто до 13 квітня 2011 року. На момент будівництва не була введена в дію постанова Кабміну № 466 від 13.04.2011 року і не діяв Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинний з 2011 року, порушення яких допущено, на думку відповідача, позивачем.
Частиною 6 ст. 96 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність, зокрема за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок їх виконання.
КАС роз’яснив, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати.
Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків, які ще можливо виконати.
Склад зазначеного правопорушення є триваючим, оскільки розпочинається з моменту початку виконання будівельних робіт та закінчується фактичним їх виконанням.
Суд зауважив, що у спірному випадку будівництво гаража здійснено у 1996 році, що не спростовано відповідачем, а тому таке правопорушення не може вважатися триваючим у розумінні наведених правових норм. ВС дійшов висновку, що зазначене адміністративне правопорушення є закінченим з 1996 року (з моменту фактичного виконання (завершення) будівельних робіт).
Тому, оскільки на час винесення спірної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно винесено спірну постанову (постанова від 18.06.2020 у справі № 682/2447/16-а).
Читайте також
—
КЦС: зміна намірів і ставлення до укладеного правочину, що виникли після моменту укладення, не впливають на його дійсність

КЦС висловився щодо виконання рішення про поновлення працівника на роботі

КАС: номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду
