КАС ВС щодо допомоги військовослужбовцю у зв'язку з інвалідністю

Верховний Суд переглянув справу за позовом особи про оскарження відмови Міністерства оборони України в призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків служби під час участі в бойових діях.

Позивач зазначав, що має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.

А відповідач вказував на те, що групу інвалідності змінено у понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Так, при первинному встановленні інвалідності громадянин не звертався за отриманням грошової допомоги, а після встановлення інвалідності вищої групи вирішив скористатися своїм правом.

Верховний Суд узяв до уваги, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності у 2017 році.

Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, регламентується ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд, вирішуючи спір на користь відповідача, помилково керувався п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 зазначеного Порядку, оскільки дворічний строк, на який вказують ці норми, застосовується до правовідносин, пов’язаних з отриманням одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми. Тобто обов’язковою умовою для застосування зазначених норм є отримання особою грошової допомоги і повторне звернення за отриманням доплати.

КАС ВС зауважив, що спір між сторонами виник не щодо доплати грошової допомоги, а щодо отримання одноразової грошової допомоги вперше. Позивач при первинному встановленні ІІІ групи інвалідності не звертався із заявою про отримання одноразової грошової допомоги і не отримував коштів. Доводів щодо відсутності в позивача права на отримання грошової допомоги з інших підстав, аніж зазначений вище строк, відповідач не надав.

Тому, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги за результатами огляду МСЕК у зв’язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, оскільки він не реалізував це право раніше.

Постанова Верховного Суду від 3 квітня 2022 року у справі № 240/12378/19 (провадження № К/9901/23238/20).

Джерело: сторінка Верховного Суду у соціальний мережі Facebook.