КГС вказав, що необхідно довести у справі щодо стягнення неустойки за користування майном після закінчення строку оренди

Департамент комунальної власності міської ради звернувся з позовом до Колективного підприємства про стягнення заборгованості за договором оренди та неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

В межах розгляду іншої господарської справи між сторонами рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено, що датою припинення дії договору оренди є 01.10.2017 у зв`язку з закінченням його дії та відсутністю наміру позивача його пролонгувати. Крім того, рішенням суду виселено підприємство з орендованих нежитлових приміщень.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Суди зазначили, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди нежилого приміщення та з обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за вказаним договором та неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди. При цьому господарські суди, з урахуванням вимог ст. 614 ЦК України, встановили наявність у орендаря можливості передати майно, що є предметом оренди, та вину останнього у невиконанні цього обов`язку.

Відповідач звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій зазначав про те, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням ст.ст. 11, 509, 626, 627, 631, 759, 760, 785 ЦК України, ст.ст. 283, 285 ГК України, ч. 3 ст. ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Так, скаржник вказував, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано мети подальшого використання орендованого майна та порушення орендодавцем вимог, встановлених ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема щодо переважного права орендаря, який належним чином виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору оренди на новий термін.

Касаційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.

Суд зазначив, що враховуючи преюдиціальні обставини щодо припинення договору оренди, які встановлені в межах іншої господарської справи, він відхиляє посилання скаржника на правову позицію щодо необхідності врахування судом переважного перед іншими особами права наймача.

Невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.

ВС роз’яснив, що особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

ВС вказав, що судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна (постанова від 31.01.2020 у справі № 916/2724/18).