КГС висловився щодо підстав та правових наслідків відмови замовника від договору підряду

ТОВ звернулося до суду з позовом до ФОП про стягнення боргу та збитків та здійснення демонтажу частково змонтованої ігрової зони і звільнення приміщення.

Позивач зазначав, що відповідач всупереч умовам укладеного між ними договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони не виконав належним чином погоджені договором роботи, у зв'язку з чим позивачем направлено претензію з повідомленням про відмову від договору, відшкодування збитків та демонтаж ігрової зони.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суди виходили з того, що оскільки замовникові згідно із законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежено, а відповідач належними доказами не довів факту виконання договірних зобов'язань, у позивача є правові підстави для відмови від договору та вимоги повернення сплаченого авансу та відшкодування збитків відповідно до статей 849 і 22 ЦК України у їх сукупності.

Касаційний господарський суд вирішив скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що у положеннях частин 2 і 4 статті 849 ЦК України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій, а законність відмови замовника від договору підряду згідно з частиною 2 цієї статті у разі недоведення порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми.

КГС зауважив, що суди не встановили обставин щодо підстав відмови замовника від договору підряду, а саме здійснення такої відмови в порядку частини 2 статті 849 ЦК України або частини 4 зазначеної норми.

А Товариство позовні вимоги заявило саме на підставі частини 2 статті 849 ЦК України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

КГС вказав, що для правильного вирішення даного спору, судам необхідно з'ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків (постанова від 20.05.2020 у справі № 909/240/19).