ККС нагадав, що передбачає незаконне заволодіння транспортним засобом
Вироком суду особу було визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до вироку суду особа після спільного вживання алкоголю з особою, скориставшись його станом сп`яніння, повторно, умисно, таємно викрав із зовнішньої кишені його куртки ключ до міні-трактора, сів за кермо вказаного міні-трактора, що був на подвір`ї господарства, і за допомогою викраденого ключа завів двигун та поїхав, а потім продав викрадений міні-трактор.
Апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив покарання за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. На підставі ст. 71 КК з урахуванням покарання за цим вироком та іншим вироком остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.
У касаційній скарзі засуджений просив перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 289 на ч. 1 ст. 192 КК та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 місяці. Особа зазначав, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 192 КК, тобто як заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, оскільки він узяв трактор з дозволу потерпілого. А також покликався на те, що суди під час призначення покарання не врахували того, що трактор був повернутий потерпілому, а тому значних наслідків через вчинення злочину не настало.
Касаційний кримінальний суд відмовив у задоволенні касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції нагадав, що під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом.
Основні ознаки діяння при вчиненні цього злочину:
1) воно полягає лише в активній поведінці-дії;
2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом;
3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює;
4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу.
Суб`єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.
Суд вказав, що об’єктивна сторона кримінального правопорушення за ст. 192 КК полягає в отриманні винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. Однак, на відміну від шахрайства, під час його вчинення не відбувається вилучення чужого майна з фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові чи законному володільцю. Способами вчинення злочину є обман та зловживання довірою.
В ході досудового розслідування та судового розгляду не було встановлено способів заволодіння міні-трактором «обман» чи «зловживання довірою», які застосовуються під час виконання об`єктивної сторони суб`єктом злочину, передбаченого ст. 192 КК.
ВС дійшов висновку, що дії особи, пов`язані з використанням міні-трактора не дають підстав для сумніву у спрямованості його умислу на незаконне заволодіння цим транспортним засобом, адже він був протиправно вилучений у власника всупереч його волі (постанова від 16.09.2020 у справі № 671/1745/18).
