ККС вказав, чи можна вживати у обвинувальному акті скорочення

Вироком суду двох осіб було засуджено за ч.3 ст.186 КК України. У касаційній скарзі на вирок суду один із засуджених зазначав про те, що у обвинувальному акті та у вироку місцевого суду не зазначено чітку назву закону України про кримінальну відповідальність, тому йому незрозуміле обвинувачення.

Верховний Суд таки покликання засудженого відхилив.

ККС ВС зазначив, що фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, адже містить виклад тих протиправних дій, які інкримінуються особі.
Із матеріалів провадження вбачається, що у обвинувальному акті доступно та конкретно, із посиланням на норму закону, викладено фактичні обставини, які в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого особі кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Також і у вироку місцевого та ухвалі апеляційного судів зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судами доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, а також статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнано особу.

ВС звернув увагу, що в ході судового розгляду, після оголошення прокурором обвинувального акту, суд, у відповідності до вимог ст.348 КПК України, роз`яснив особі суть обвинувачення і запитав чи зрозуміле воно йому, на що останній чітко повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, це підтверджується аудіозаписом судового засідання.

Що стосується посилань засудженого на вживання у обвинувальному акті та судових рішеннях скорочень назви Кримінального кодексу України, ВС зазначив, що Український правопис, яким встановлено загальноприйняті і загальнообов`язкові правила щодо способів передачі мови на письмі, дозволяє вживати скорочені назви - абревіатури. Державним стандартом України скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі (ДСТУ) визначені загальні вимоги та правила скорочення (постанова від 17.09.2020 у справі № 199/6058/18).