ККС вказав, коли передача знахідки до поліції не свідчить про відсутність умислу на викрадення майна

Згідно з вироком суду особу було визнано винуватим у тому, що він поблизу банкомату на землі знайшов мобільний телефон, за допомогою якого таємно викрав належні потерпілому 500 грн, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Апеляційний суд погодився з вироком суду першої інстанції.

Засуджений у касаційній скарзі покликався на те, що умислу на викрадення чужого майна не мав - навпаки, знайшовши загублений телефон, передав його працівникам поліції, що свідчить про відсутність у його діях ознак крадіжки.

Касаційний кримінальний суд визнав неспроможними доводи засудженого про відсутність у нього умислу на викрадення мобільного телефону у потерпілого, оскільки в його діях вбачається привласнення майна як знахідки.

Так, суд касаційної інстанції вказав на те, що положеннями ст. 337 Цивільного кодексу України, які регулюють цивільно-правові відносини з приводу знахідки, передбачено, що особа, яка знайшла річ, повинна негайно повідомити про знайдену річ особі, яка її загубила, а у разі якщо така особа або її місцезнаходження невідомі, то заявити про знахідку до Національної поліції або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ж до обставин справи особа поблизу банкомату на землі знайшов мобільний телефон та за допомогою комбінації *161# на знайденому телефоні дізнався абонентський номер потерпілого та через функцію банкомату здійснив безкарткову операцію з банківського рахунку потерпілого на суму 500 грн.

Суд касаційної інстанції зазначив, що такі обставини свідчать про те, що засуджений жодних дій, спрямованих на виявлення власника та негайне повернення майна, не вчинив, зокрема поліції не повідомив, натомість, привласнивши телефон, зняв за його допомогою кошти потерпілого, які витратив на свої потреби. Такі дії засудженого вказують на те, що наміру повертати мобільний телефон він не мав, а передав його працівникам поліції через 4 дні після вчинення крадіжки, щоб уникнути відповідальності за скоєне.

Тому ВС погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК (постанова від 01.10.2019 у справі № 675/589/18).