ККС ВС висловився щодо можливості звільнення від відбування покарання водія, який напідпитку збив насмерть пішохода

Вироком суду особу було засуджено за те, що він, керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем, здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на пішохода, у результаті чого останньому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер.

Суд засудив особу за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК суд звільнив особу від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

З вироком суду першої інстанції погодився і апеляційний суд.

Колегія суддів ККС дійшла висновку, що звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування покарання та незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення м`якого покарання, яке не можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не надав належної уваги конкретним обставинам вчиненого злочину та його наслідкам, а саме тому, що особа допустив порушення Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у межах населеного пункту у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до загибелі людини.

ВС вказав, що за таких обставин навіть позитивна характеристика, наявність на утриманні малолітньої дитини та відшкодування завданих потерпілим збитків не можуть бути визнані мотивованими підставами для застосування до нього положень ст. 75 КК та звільнення від відбування призначеного покарання без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

А оскільки кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, позиція потерпілих у справі щодо покарання, яке він повинен понести за вчинене, при вирішенні цього питання судом не є вирішальною (постанова від 11.03.2020 у справі № 439/548/19).