ККС висловився щодо кваліфікації дій як хуліганства, пов`язаного з опором представникові влади

Вироком суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу було засуджено за ч.3 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Відповідно до вироку суду особа під час того, як до нього підійшли працівники поліції, які перебували у форменому одязі, представились, показали службові посвідчення, оскільки перевіряли інформацію від громадян про скоєння двома невідомими хуліганських дій, запропонували обвинуваченому та особі, яка перебувала з останнім, пройти з ними для встановлення обставин події умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив злісні хуліганські дії, які супроводжувались особливою зухвалістю, пов`язані із опором представникові влади, який виконує обов`язки із охорони громадського порядку, та полягали в тому, що він не виконав їх законну вимогу, поводив себе зухвало, вчинив фізичний активний опір - відштовхував працівників поліції, шарпав за одяг та технічні засоби, викрикував на їх адресу грубі нецензурні висловлювання, внаслідок чого, до нього було застосовано спеціальні засоби: кайданки та «Терен 4м».

Крім того, після застосування спеціальних засобів та до приїзду іншого екіпажу протягом тривалого часу голосно ображав працівників поліції нецензурними словами, на зауваження не реагував, в тому числі, не припиняв свої хуліганські дії під час проходу повз місце події громадян із неповнолітніми дітьми. Після прибуття на місце події іншого екіпажу поліції продовжував висловлюватись нецензурними словами, чинив опір при транспортуванні до службових автомобілів, а також під час перевезення у службовому автомобілі.

Захисник оскаржив судові рішення в касаційному порядку та зазначав про неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Касаційний кримінальний суд зазначив, що при кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

А частина 3 статті 296 КК України передбачає відповідальність за хуліганство, пов`язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

ВС роз’яснив, що опір як кваліфікуюча ознака хуліганства виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку. При цьому опір має бути складовою частиною хуліганства, мати місце у період його вчинення.

Суд зауважив, що якщо опір було вчинено після припинення хуліганських дій - як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК України.

ККС звернув увагу і на те, що із встановлених судом обставин слідує, що опір не був складовою частиною хуліганства, він не мав місця у період його вчинення, оскільки факт хуліганства в приміщенні кафе, який передував встановленій події, виключений, як такий, що не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

А суб`єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом на грубе порушення громадського порядку та мотивами явної неповаги до суспільства. Тобто коли винний усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим явну неповагу до суспільства, і бажає цього.

Відповідно ж до вироку, особа виражався нецензурною лайкою виключно в адресу правоохоронців, відштовхував, шарпав за одяг та технічні засоби. Та судом не доведено те, що у нього був умисел саме на грубе порушення громадського порядку.

Тому ВС вирішив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції (постанова від 17.09.2020 у справі № 463/4135/16-к).