КЦС об’єкт самочинного будівництва не може бути предметом поділу між подружжям

Особа звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва.
Особа зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. якому було надано у власність земельну ділянку. В 2005 році на вказаній земельній ділянці побудовано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Домоволодіння із земельною ділянкою не зареєстроване, тому воно є об`єктом незавершеного будівництва.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішили позов задовольнити. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право позивача на частину спільно набутого майна подружжя (об`єкта незавершеного будівництва, збудованого під час шлюбу), яке належить їй на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу між сторонами, було порушено відповідачем, який не оформив в установленому порядку право власності на нього, тому позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна.
Відповідач у касаційній скарзі зазначав про те, що суди не врахували його доводи про те, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом, тому не може бути предметом поділу між подружжям.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду скасував судові рішення та у задоволенні позову відмовив.
Суд касаційної інстанції вказав на те, що відповідно до листа ДАБІ об`єкти будівництва є самочинним будівництвом. Відсутність дозволу на будівництво, проєкта або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Суд зауважив, що головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України)».
Враховуючи наведене, встановлену судами обставину, що об`єкт будівництва є самочинним будівництвом, відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на частину спірного нерухомого майна (постанова від 22.09.2021 у справі № 587/1186/18).
