КЦС вказав, що підлягає врахуванню при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю
Особа звернулась до суду з позовом до міської ради та просила встановити факт проживання однією сім'єю з померлою особою та визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Позивач зазначала, що за проханням особи вона переїхала до її квартири та стала проживати з нею спільно однією сім`єю. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, брали участь у витратах, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан квартири, необхідний для проживання в ній, проводили поточний ремонт.
Донька померлої від прийняття спадщини відмовилась на користь позивача, але нотаріус відмовив у видачі їй свідоцтва про право на спадщину з підстав ненадання документа на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, а міська рада подала касаційну скаргу на судові рішення.
Міська рада покликалась на те, що позивач не довела факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років, не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.
Касаційний цивільний суд ВС не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.
Суд зазначив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.
ВС зауважив, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:
а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;
б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
КЦС нагадав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
У цій справі ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру в порядку спадкування за законом (постанова від 24.09.2020 у справі № 644/5818/18).
