КЦС ВС нагадав, що є важливим при зупиненні провадження у справі

Особа звернулася до суду з позовом до міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно. Позивач зазначав, що, будучи спадкоємцем майна дядька за законом за правом представлення, як племінник спадкодавця (стаття 1266 ЦК України), звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, вирішив зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом цієї особи до міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду визнав таке зупинення провадження у справі безпідставним.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

А в абзаці четвертому пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

ВС зауважив, що визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд апеляційної інстанції не врахував, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

КЦС вказав, що, зазначивши справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, суд апеляційної інстанції не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку, що ухвалене судового рішення про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом та ймовірність його оскарження в апеляційному порядку виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді цієї справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, а саме: встановлення факту родинних відносин і визнання за ним права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що розгляд іншої справи не перешкоджає з`ясуванню обставин у цій справі, не є правовою підставою для зупинення провадження на підставі пункту 6 статті 251 ЦПК України. А, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи (постанова від 22.12.2021 у справі № 452/1872/20).