КЦС ВС: забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України

Особа звернулася до суду з позовом до товариства про встановлення сервітуту, оскільки відповідач перешкоджає їй та іншим особам, зокрема, орендарям належних їй приміщень, в доступі до приміщень на ІI-IV поверсі будинку, які належать їй на праві приватної власності, не даючи можливість проходити через приміщення І поверху, сходовою кліткою та коридором на І-IV поверхах, що належать відповідачеві.

Також особа подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити товариству та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями перешкоджати та забороняти проходити через зазначені нежилі приміщення позивачу та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються приміщеннями у нежитловому приміщенні, проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень, накласти арешт на нежилі приміщення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову за запропонованими позовними вимогами може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, а також, що відповідні заходи є співмірними із позовними вимогами, які заявила позивач. Крім того, суд вказав, що вжиття заходу забезпечення позову, який викладено у пункті 1 прохальної частини заяви, є фактично вирішенням спору, що є недопустимим.

Апеляційний суд дійшов інших висновків та заяву про забезпечення позову задовольнив частково.

Суд апеляційної інстанції заборонив товариству та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями, перешкоджати та забороняти проходити через зазначені нежилі приміщення позивачу та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються приміщеннями, проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень.

Апеляційний суд зазначив, що посилання особи на те, що до моменту ухвалення судового рішення у даній справі, відповідач має реальну можливість надалі перешкоджати їй проходити через спірні нежилі приміщення, проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію) зазначених нежилих приміщень є обґрунтованими.

КЦС ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишив в силі.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом не враховано, що предметом позовних вимог особи є встановлення сервітуту, тобто встановлення права користування чужим майном, а саме – належними товариству нежитловими приміщеннями, тоді як способом забезпечення позову позивач визначила заборону відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборону проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень.

Зазначені способи забезпечення позову за змістом є тотожними позовним вимогам, оскільки закріплюють за позивачем право користування належними відповідачеві нежитловими приміщеннями. Встановлення заборони відповідачеві перешкоджати проходити через нежилі приміщення та заборона проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) у нежилих приміщеннях по суті означає обмеження прав товариства, як власника нерухомого майна.

Отже, застосовані апеляційним судом заходи забезпечення позову порушують права та законні інтереси товариства та є тотожними позовним вимогам, які вирішені ним без розгляду справи по суті у змагальному процесі.

У абзаці 1 частини десятої статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

ВС наголосив, що аналіз вказаних вимог закону свідчить про те, що забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України (постанова від 15.12.2021 у справі № 758/2776/21).