КЦС висловився щодо штучного створення цивільного спору з метою порушення прав третьої особи

Позивач просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з відповідачем, визнати за ним право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, визнати за відповідачем право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo.

Позивач покликався на те, що під час спільного проживання сторони за спільні кошти придбали автомобіль Nissan Qashqai, який було зареєстровано на відповідача, також вони за спільні кошти придбали автомобіль Chevrolet Aveo, який також було зареєстровано на відповідача.

У зв`язку з погіршенням стосунків та розірванням шлюбу між сторонами почали виникати суперечки щодо належності права власності на вищевказані автомобілі. Відповідач вважала, що обидва транспортні засоби належать особисто їй, оскільки перший автомобіль був придбаний нею до укладення шлюбу, а другий - на її ім`я.

Відповідач визнала позов.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд визнав факт проживання однією сім'єю осіб, визнав транспортний засіб Nissan Qashqai об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнав за позивачем право власності на транспортний засіб Nissan Qashqai, а за відповідачем право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo.

До суду апеляційної інстанції звернулась особа, яка не брала участі у розгляді справи. Апелянт зазначав, що рухався на автомобілі в Донецькій області, а двоє озброєних осіб зупинили його та незаконно заволоділи автомобілем.

За його заявою до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості. За вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження, в рамках якого особу було визнано потерпілим.

Згодом за рішенням суду автомобіль Nissan Qashqai витребувано з чужого незаконного володіння відповідача та повернуто апелянту.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначив, що сторони знали про відкрите щодо відповідача виконавче провадження, накладений арешт на автомобіль Nissan Qashqai та про його розшук, і саме тому позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив встановити факт їх проживання однією сім`єю та визнати спірний автомобіль об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Суд зазначив, що цивільно-процесуальне законодавство зобов'язує сторін процесу повідомити суд про всі наявні судові рішення, які стосуються предмета спору. В порушення вимог статті 43 ЦПК сторони свідомо приховали від суду наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про витребування автомобіля Nissan Qashqai з чужого незаконного володіння, відкрите виконавче провадження та накладений арешт на спірний автомобіль.

А суд першої інстанції не встановив, хто є власником автомобіля та не перевірив, чи не порушує визнання відповідачем позовних вимог прав інших осіб.

КЦС погодився з висновком суду апеляційної інстанції. ВС зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що у справі, яка переглядається, відсутні невизнані або оспорювані відповідачем права позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову за відсутності реального дійсного спору між його сторонами. Також суд не врахував, що визнання позову відповідачем призвело до порушення прав та інтересів особи, яка не брала участь у справі.

ВС зазначив, що наявність спору передбачає наявність зустрічних взаємовиключних інтересів, задоволення яких відбувається, можливо, за рахунок протилежної сторони.

Такі зустрічні інтереси є у власника автомобіля, з однієї сторони, і у відповідача з іншої сторони. Саме між цими учасниками насправді існує спір про право цивільне, а тому Верховний Суд визнав, що позов у цій справі є надуманим, а цивільний спір штучно створений з метою порушення прав особи, яка не брала участі у справі (постанова від 29.10.2020 у справі № 362/6725/18).