Матеріали кримінального провадження не повинні містити документів про застосування заходів безпеки стосовно свідка під псевдонімом - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у спарві №754/4243/23 сформулював правову позицію про особливості допиту свідка стосовно якого застосовано заходи безпеки.

У касаційній скарзі захисник засудженої ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, звертає увагу, зокрема, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не перевірили доводів сторони захисту про наявність провокації злочину, та не надали належної оцінки показанням свідка , яка повідомила, що співпрацювала зі слідством для того щоб її не притягнули до кримінальної відповідальності, та стверджувала про здійснення на неї тиску з боку працівників поліції. До того ж вважає, що матеріли кримінального провадження не містять документів про застосування стосовно вказаного свідка заходів безпеки, а сам факт застосування таких заходів позбавив сторону захисту у розумінні ст. 96 КПК зібрати докази стосовно репутації свідка та довести наявність в її діях провокації.

ККС ВС залишив рішення судів попередніх інстанцій у силі, відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника та вказав, що відповідно до п. а ч. 1 ст. 2 Закону України у редакції № 2236-IX від 20 травня 2022 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон № 2236-IX) право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав має особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень.

Згідно п. «ж» ч. 1 ст. 7 Закону № 2236-IX заходами забезпечення безпеки, зокрема, є забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

Як визначено положеннями пунктами «а», «в», «г» ч. 1 ст. 15 Закону № 2236-IX нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних; нерозголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання; виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки.

Водночас, як закріплено у наведеній вище нормі, ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

З огляду на викладене, матеріали кримінального провадження не містять і не повинні містити документів про застосування заходів безпеки стосовно свідка під псевдонімом , дійсні анкетні дані якої змінено, що об`єктивно давало б можливість ідентифікувати такого свідка.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 352 КПК у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про допит свідка під псевдонімом із застосуванням заходів безпеки з використанням технічних засобів з приміщення Київського апеляційного суду. Проти такого формату допиту свідка не заперечувала й сторона захисту.

Ухвалою суду вказане клопотання прокурора задоволено, постановлено провести допит свідка під псевдонімом із застосуванням заходів безпеки шляхом нерозголошення її дійсних анкетних даних з використанням технічних засобів, в спосіб, що унеможливлює ідентифікацію свідка та забезпечує сторонами кримінального провадження можливість ставити запитання та слухати відповіді на них, а сам допит проведено у судовому засіданні у присутності обвинувачених та їх захисника.

Враховуючи викладене, ККС ВС дійшов висновку, що допит свідка під псевдонімом проведено у відповідності до положень кримінального процесуального закону та з дотриманням вимог Закону № 2236-IX, тоді як посилання захисника про позбавлення сторони захисту можливості зібрати докази стосовно репутації залегендованого свідка та довести наявність в її діях провокації, не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

З пвоним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.