На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону про адвокатуру, не поширюються положення КПК України щодо особливого порядку кримінального провадження - ККС ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 199/732/19 виснував правову позицію щодо особливостей кримінального провадження стосовно особи, яка зупинила або припинила здійснення адвокатської діяльності.

Суди першої та апеляційної інстанцій у зазначеній справі дійшли висновку, що самої наявності у виправданого свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, незалежно від зупинення права на здійснення такої діяльності, достатньо, щоб на нього поширювалися гарантії, передбачені статтею 481 КПК, яка передбачає, що письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

ККС ВС вказав, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону) чітко відрізняє адвоката від особи, яка зупинила або припинила адвокатську діяльність (див., наприклад, частину 3 статті 22, пункти 2 та 14 частини 1 статті 23), передбачаючи для них різний обсяг гарантій.

Якщо гарантія збереження адвокатської таємниці чи імунітету від переслідування за дії, пов`язані з адвокатською діяльністю, продовжує діяти і для осіб, що зупинили або припинили практику, то інші гарантії призначені саме для забезпечення адвокатської діяльності, яку особа, що зупинила таку діяльність, здійснювати не вправі (частина 5 статті 31 Закону).

Таким чином, законодавство передбачає функціональні гарантії для адвоката, що призначені для забезпечення як прав осіб, яких він представляє, так і можливості безперешкодно і ефективно здійснювати адвокатську діяльність.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за цим посиланням.