Недопустимими є докази, які були здобуті за допомогою рішення слідчого судді, але у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №129/3193/19 сформулював правову позицію щодо допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні, внаслідок доступу до матеріалів іншого кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді.

ККС ВС вказав, що відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Спосіб долучення доказів, здобутих в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, на підставі статей 163, 164 КПК України не є отриманням таких доказів у порядку, встановленому цим Кодексом, оскільки цей спосіб стосується не збирання доказів, а заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до положень Глави 10 КПК України.

Таким чином, рішення судів про визнання доказів які були здобуті хоч і за допомогою рішення слідчого судді, але у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження, належними та допустимими не відповідає вимогам КПК України та є передчасним.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.