Невідповідність або неповнота наданої особою інформації її дійсним життєвим обставинам кваліфікується як надання недостовірної інформації - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд у справі №420/11582/21 сформулював правовий висновок щодо відповідальності за повідомлення недостовірних відомостей.

КАС ВС відповідно до обставин справи вказав, що у правовому контексті термін «повідомлення недостовірних відомостей» означає надання або поширення неправдивої, хибної чи перекрученої інформації, що не відповідає дійсності, а у разі умисного вчинення таких дій за законодавством України є настання кримінальної або адміністративної відповідальності у залежності від сфери правопорушення.

Натомість незазначення певних відомостей має іншу правову природу, проте в окремих випадках такі дії можуть кваліфікуватися як подання недостовірної інформації, що тягне за собою відповідальність. Зокрема, у судовій практиці Вищого антикорупційного суду умисне незазначення обов’язкових відомостей у декларації може розглядатися як подання недостовірної інформації.

За певних обставин та умов, неповідомлення достовірних відомостей може розглядатися як приховування інформації, у зв’язку з чим такі відомості набувають статусу «недостовірних», що надалі створює певні правові наслідки для особи, що не надала таку інформацію.

З огляду на мету збору відомостей про особу, якій оформлюється доступ до державної таємниці, то для цілей Закону України «Про державну таємницю» невідповідність або неповнота наданої особою інформації її дійсним життєвим обставинам може бути кваліфікована як надання недостовірної інформації.

Водночас, наявність або відсутність умислу у наданні неповної інформації для отримання доступу до державної таємниці у таких випадках не є кваліфікуючою ознакою для визначення такої інформації недостовірною.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.