Особливості кваліфікації діяння як вчиненого у складі організованої групи за відсутності такої ознаки у статті кримінального закону - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №459/176/23 сформулював правову позицію щодо особливостей кваліфікації діяння як вчиненого у складі організованої групи за умов відсутності такої кваліфікуючої ознаки у статті кримінального закону.

Сторона захисту не погодилися з тим, що засуджені діяли як організована група, вважала неправильним посилання на таку кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 203-2 як вчинення відповідних діянь групою осіб за попередньою змовою, оскільки може йтися лише про інкримінування засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК, без вчинення його групою осіб за попередньою змовою або в складі організованої групи.

ККС ВС відмовив у задоволенні касаційної скарги, залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій та вказав, що покликатися у формулі кваліфікації на форму співучасті, а саме на ст. 28 КК не потрібно і про це вже зазначалося у постанові від 10 грудня 2024 року у справі справа № 163/2670/21.

У формулі кримінально-правової кваліфікації вказуються, окрім інкримінованої особі статті Особливої частини кримінального закону, статті Загальної частини кримінального закону лише у випадках зазначення стадії вчинення кримінального правопорушення (готування або замах) або ж для вказівки на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Вказівка у формулі кримінально-правової кваліфікації на інші статті Загальної частини кримінального закону (у тому числі на форму співучасті) є зайвою.

У цьому провадженні засудженим інкриміновано вчинення злочину у складі організованої групи і такі дії у формулі кваліфікації відображені, в тому числі, з посиланням на ч. 3 ст. 28 КК. Однак на форму співучасті у формулі кваліфікації покликатися не потрібно. Натомість якщо сторона обвинувачення вважає, що відповідне кримінально-каране діяння вчинене у співучасті, то вона може це врахувати, інкримінувавши особі кваліфікуючу ознаку, що стосується форми співучасті, якщо вона передбачена у статті Особливої частини кримінального закону.

У такому разі якщо кваліфікуюча ознака за відповідною формою співучасті не передбачена законодавцем, слід покликатися на найбільш наближену форму співучасті. Тобто якщо сторона обвинувачення вважає, що кримінальне правопорушення вчинено організованою групою осіб, однак серед кваліфікуючих ознак законодавцем передбачено менш згуртовану форму співучасті - «за попередньою змовою групою осіб», то саме вона й інкримінується особі.

У цьому провадженні сторона обвинувачення так і зробила, вмінивши засудженим ч. 2 ст. 203-1 КК за кваліфікуючою ознакою групи осіб за попередньою змовою, оскільки вчинення таких діянь організованою групою не передбачено законодавцем як самостійна кваліфікуюча ознака.

Додаткове покликання на ч. 3 ст. 28 КК хоча й є зайвим, однак жодним чином не впливає на долю засуджених у цьому провадженні.

Також суд звертає увагу на те, що про таку форму співучасті як вчинення злочину організованою групою, може йтися не лише тоді, коли всі учасники такої групи були в її складі з самого початку функціонування групи.

Вочевидь нові учасники можуть приєднувати до організованої групи й пізніше. Вони можуть не мати жодного стосунку до витоків створення такої групи. Оцінюючи наявність організованої групи важливим є не факт залучення до неї з самого початку функціонування, а факт оцінки наявності тих ознак у групи, на які вказав законодавець у ч. 3 ст. 28 КК.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.