Ознаки здійснення НСРД у разі збирання органом досудового розслідування відомостей із системи «Безпечне місто» відсутні - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 991/503/23 сформував правовий висновок щодо відсутності ознак здійснення НСРД у разі збирання органом досудового розслідування відомостей із системи «Безпечне місто».

За обставинами справи у касаційній скарзі захисник, посилаючись на недопустимість доказу, стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що детективи НАБУ здійснили несанкціонований та незаконний доступ до системи «Безпечне місто» що, на його переконання, свідчить про втручання у приватне життя і візуальне спостереження.

ККС ВС відхилив зазначені доводи сторони захисту та вказав про таке.

Правовою основою функціонування системи «Безпечне Місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва, затверджене рішенням від 05 липня 2018 року № 1195/5259 (далі - Положення), зі змісту якого видно, що:

- комплексна система відеоспостереження м. Києва створена та використовується в інтересах територіальної громади м. Києва (п. 1.2 Положення);

- функціями системи є забезпечення безпечного середовища в м. Києві шляхом обробки даних у системі відповідно до мети створення та функціонування Системи, визначених цим Положенням (п. 2.1 Положення);

- до об`єктів відеоспостереження в м. Києві відносяться об`єкти соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури м. Києва, а саме, зокрема: майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; тротуари; набережні; автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів; засоби організації дорожнього руху тощо (п. 3.1 Положення);

- відеоспостереження за об`єктами, зазначеними в п. 3.1 Положення, здійснюється за умови дотримання права на повагу до особистого життя (п. 3.2 Положення);

- користувачами системи є посадові (службові) особи та працівники, визначені в п. 8.1 Положення (зокрема, і працівники правоохоронних органів), які отримують доступ до інформації в системі згідно із цим Положенням.

Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Водночас порядок і випадки здійснення негласних слідчих (розшукових) дій регламентовано гл. 21 КПК України. Ці слідчі дії можуть проводитися виключно в межах кримінального провадження, у реальному часі, стосовно індивідуально визначених об`єктів чи осіб, на підставі відповідного рішення.

Разом з тим, з огляду на зміст Положень, за призначенням система «Безпечне місто» є відкритою, тобто відомості про її функціонування оприлюднені, за її допомогою здійснюється фіксування усіх без виключення подій та об`єктів, які перебувають у діапазоні камер, відомості з яких використовуються за необхідністю у різних сферах діяльності як органів влади, місцевого самоврядування, так і правоохоронних органів.

Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Водночас порядок і випадки здійснення негласних слідчих (розшукових) дій регламентовано гл. 21 КПК України. Ці слідчі дії можуть проводитися виключно в межах кримінального провадження, у реальному часі, стосовно індивідуально визначених об`єктів чи осіб, на підставі відповідного рішення.

Разом з тим, з огляду на зміст Положення, за призначенням система «Безпечне місто» є відкритою, тобто відомості про її функціонування оприлюднені, за її допомогою здійснюється фіксування усіх без виключення подій та об`єктів, які перебувають у діапазоні камер, відомості з яких використовуються за необхідністю у різних сферах діяльності як органів влади, місцевого самоврядування, так і правоохоронних органів.

Як видно зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, спростовуючи аналогічні доводи сторони захисту, зауважили, що:

- відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом у порядку ст. 93 КПК України та ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення негласних слідчих (розшукових) дій;

- під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не було таємності й інформація збиралася про минулі події, у той час як здійснення негласних слідчих (розшукових) дій передбачає збір інформації в режимі реального часу і таємно, що спростовує ототожнення такого способу збору доказів із негласних слідчих (розшукових) дій та несанкціоноване втручання в особисте життя обвинуваченого і його сім`ї;

- метою збору вже зафіксованої інформації (даних із системи «Безпечне місто») було саме встановлення фактів користування автомобілем, у тому числі певною, особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особами спецсуб`єктів щодо їх пересування, встановлення зустрічей і співрозмовників, способу життя тощо.

Ураховуючи наведене вище та зміст рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів доходить переконання про необґрунтованість тверджень сторони захисту щодо отримання даних із системи «Безпечне місто» унаслідок несанкціонованого та незаконного доступу до неї.

Стосовно доводів захисника про те, що:

- отримання відомостей із вказаної бази має здійснюватися з дотриманням права на повагу до особистого життя;

- дії органу досудового розслідування під час отримання зазначеного доказу не відповідали меті створення системи;

- система дозволяє здійснювати спостереження за особою в режимі онлайн,

то ККС ВС також не взяв їх до уваги, оскільки, посилаючись на зазначене, сторона захисту не вказує, яких положень КПК України не було дотримано органом досудового розслідування, яким чином у такому випадку було порушено право засудженого на повагу до особистого життя та як це вплинуло чи могло вплинути на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.