Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту має бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами - КГС

У справі, що переглядалася касаційним судом, позивач просив установити на його користь строковий платний сервітут шляхом надання йому та його контрагентам щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами через частину земельної ділянки, що належить на праві оренди відповідачу, до будівлі, яка знаходиться у їхній спільній частковій власності.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, обґрунтувавши відмову відсутністю доказів звернення позивача з пропозицією про встановлення сервітуту. При цьому суди надали оцінку його доводам про те, що відповідну пропозицію здійснював відповідач, однак, за їхніми висновками, запропонований ним проєкт договору про надання послуг не може вважатися пропозицією укласти договір сервітуту, оскільки має зовсім інший предмет регулювання.

КГС ВС звернув увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював висновок про те, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.