Переказ засобами поштового зв'язку у день звільнення працівника коштів звільняє роботодавця від відповідальності за затримку розрахунку - КЦС
ОП КЦС ВС залишила у силі рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позову та вказала, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась).
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать.
Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України.
Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.
ОП КЦС ВС, залишаючи у силі рішення судів попередніх інстанцій у силі, зазначила, що встановивши, що у день звільнення позивач не працював, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, переказавши на адресу позивача належну ждо виплати суму коштів засобами поштового зв`язку, що підтверджується квитанцією від 29 листопада 2013 року, врахувавши, що до суду з позовом про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівник звернувся більше ніж через три роки з моменту перерахування заробітної плати, а до цього не отримував кореспонденцію, яка надходила від роботодавця на його адресу, а також те, що вимог про проведення розрахунку при звільненні працівник до моменту звернення до суду не заявляв, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання обов`язку, передбаченого статтею 116 КЗпП України, надавши докази виплати працівникові сум, належних йому при звільненні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів по суті спору.З повним текстом постанови ОП КЦС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
