Позовна давність у спорах з поручителем: позиція ВСУ

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 грудня 2015 року розглянув справу № 6-436цс15 про про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При розгляді справи Верховний Суд України сформував таку правову позицію.

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише 7 квітня 2014 року, то висновок суду про застосування положень статті 261 Цивільного кодексу України, які регулюють питання перебігу позовної давності, до передбаченого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України строку пред’явлення вимог до поручителя є неправильним, оскільки цей строк не є строком позовної давності, на який поширюються зазначені норми.

З текстом постанови Верховного Суду України можна ознайомитись за посиланням.