Позиція КАС ВС щодо обов’язку суду щодо перевірки факту зарахування судового збору

ВС вказав, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено ЗУ «Про судовий збір». Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається саме на суд.
Постанова КАС ВС № 440/18837/23 від 27.06.2024 року: https://cutt.ly/wegYFfcs
Читайте також
—
Не є підставою для визнання наказу про звільнення незаконним невідібрання у працівника письмового пояснення щодо систематичного порушення дисципліни - КЦС

Про умови правомірного невиконання отриманого військовослужбовцем наказу - КАС

Порушення строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК, не тягне автоматичного визнання зібраних прокурором доказів недопустимими - ОП ККС
