Право особи, яка спільно проживала, але не перебувала в шлюбі з особою, що загинула в ДТП, бути визнаною потерпілою - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №694/954/21 сформував правовий висновок щодо права особи, яка спільно проживала, але не перебувала в шлюбі з особою, що загинула в ДТП, бути визнаною потерпілою та щодо обставин, які свідчать про щире каяття обвинуваченого.

ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду у цій справі та зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що особа, яка спільно проживала з померлим внаслідок ДТП, подала заяву про визнання її потерпілою, їй було вручено пам`ятку та залучено як потерпілу. Також у цьому кримінальному провадженні потерпілими було визнано ще четверо осіб.

В ході розгляду провадження в суді першої інстанції захисник обвинуваченого подала клопотання про виключення з числа потерпілих вказану особу, за результатом розгляду якого, суд першої інстанції, спираючись на приписи ст. 55 КПК, відмовив захиснику у його задоволенні, зауваживши, що як потерпілу особу залучив слідчий і суд позбавлений права надавати оцінку такому рішенню.

Ухвалюючи вирок щодо обвинуваченого, суд першої інстанції не приймав до уваги думку вказаної потерпілої про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням та критично відносився до рішення слідчого про визнання цієї особи потерпілою в даному кримінальному провадженні, оскільки остання була залучена слідчим в якості потерпілої на підставі її заяви та довідки ОСББ про проживання разом з померлим учасником ДТП.

Суд першої інстанції вважав, що така довідка не може беззаперечно вказувати, що ця особа була членом сім`ї померлого та їй було завдано моральної чи матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням, в якому обвинувачується засуджений .

Оскаржуючи вирок в апеляційному порядку, потерпіла вважала такий висновок суду помилковим та наполягала на врахуванні її думки при призначенні засудженому покарання. При цьому до апеляційної скарги долучила копію рішення районного суду, яким, крім іншого, встановлено факт проживання однією сім`єю з померлим з 29 січня 2011 року по 24 січня 2021 року.

Апеляційний суд прийняв до розгляду і розглянув апеляційну скаргу потерпілої, отже не ставив під сумнів її процесуальний статус, натомість залишив без належної уваги доводи потерпілої, яка спільно проживала з померлим, звертала увагу суду на негативне ставлення обвинуваченого до її страждань, з огляду на що, заперечувала його щире каяття у вчиненому.

Під час апеляційного перегляду не отримали належної оцінки доводи, що обвинувачений повністю ігнорував факт визнання особи, яка подала скаргу, потерпілою у цьому провадженні, що перед нею не вибачився, не виявляв свого співчуття, і саме це відповідає його реальному ставленню до заподіяних наслідків та її страждань.

Будь-які відомості про вибачення обвинуваченого перед потерпілою, яка спільно проживала з померлим, та виявлений жаль з приводу завданих їй страждань в матеріалах справи відсутні.