Правова позиція КЦС ВС щодо відшкодування моральної шкоди у трудових відносинах

Касаційний цивільний суд у складі ВС у справі № 757/8304/22 виснував правову позицію щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням працівника.

КЦС у своїй постанові зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України). Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тому суд першої інстанції зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди. У зв`язку із цим судові рішення у частині позовної вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди належить скасувати, та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.