Про критичні висловлювання як зловживання процесуальними правами - КЦС

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №146/561/21 сформулював правову позицію щодо оцінки критичних висловлювань як можливого зловживання процесуальними правами.

За обставинами справи ухвалою апеляційного суду визнано зловживанням процесуальними правами подання апеляційної скарги із застосуванням неприпустимої лексики. Апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій зловживанням процесуальними правами та повернення заявнику апеляційної скарги на ухвалу суду на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.

Суд зазначив, що у тексті апеляційної скарги заявниця використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (зокрема апеляційних скарг), а саме: висловлюючись щодо судді першої інстанції, називає її «працівник суду» та «особа». Крім того, зазначає, «заявила відвід особі (прізвище, ініціали судді) у зв`язку з відсутністю у неї спеціалізації у категорії таких справ». Також заявниця зазначила, що «ця особа допустила цілу низку помилок в судовому рішенні». Наведені вище висловлювання заявниці виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, є виявом зневаги до судді та судової системи загалом, а тому такі дії заявниці повинні кваліфікуватися як зловживання правом на подання апеляційної скарги.

КЦС у цій справі задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та вказав, що при визнанні подання апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами, апеляційний суд виходив із того, що в тексті апеляційної скарги заявниця використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг), зокрема, вона негативно висловлюється про розумові здібності судді першої інстанції.

Аналіз змісту апеляційної скарги позивачки дає підстави для висновку, що вона містить критичні висловлювання щодо законності та обґрунтованості судового рішення суду першої інстанції, а щодо самої судді першої інстанції у тексті апеляційної скарги ззаявниця зазначає «працівник суду».

Водночас апеляційна скарга не містить нецензурної лексики, лайливих слів чи символів, а також висловлювань, які вжиті в грубій формі та є явно образливими по відношенню до суду чи інших учасників процесу.

Тому відсутні підстави для висновку, що подання позивачем апеляційної скарги є умисним виявом очевидної неповаги до суду (судді) першої інстанції та, відповідно, зловживанням процесуальними правами.

КЦС ВС дійшов висновку, що ступінь допущеної позивачем критики на адресу суду першої інстанції не відповідає вжитим судом апеляційної інстанції заходам процесуального реагування, що полягають в позбавленні позивача передбаченого Конституцією України права на апеляційний перегляд судового рішення.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.