Про відсутність ознак провокації під час оперативної закупки наркотичного засобу - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №535/83/18 сформулював правову позицію щодо відсутності ознак провокації під час оперативної закупки наркотичного засобу.

ККС ВС у цій справі залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій та вказав, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не підбурювали засудженого до вчинення злочину.

Так, підбурювання мало б місце тоді, коли таємний агент перед тим, як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків, неодноразово б заохочував засудженого до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення засудженим).

Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого засуджений добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» купувати наркотики.

Звернення таємного агента в цьому випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності засудженого, тобто дії, якої в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, навіть без агента під прикриттям засуджений вчиняв злочини у сфері обігу наркотичних засобів, за які він був засуджений.

Таким чином, негласні слідчі (розшукові) дії не призвели до підбурювання через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.