Про неправомірність зняття особи із зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла - ОП КЦС

Світлина - UP,AI
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 713/1153/23 сформулював правову позицію про неправомірність зняття особи із зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла у разі наявності судового рішення про визнання права на житло або про відмову у виселенні.
ОП КЦС у цій справі залишила касаційну скаргу без задоволення, постанову апеляційного суду без змін та вказала, що у Законі України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» розмежовано випадки, за яких відбувається зняття з реєстрації місця проживання особи-невласника житла на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення та коли - лише за заявою власника житла.
За наявності судового рішення, яке набрало законної сили, в якому встановлено наявність права на житло (зокрема, сервітуту) та/або відмовлено у виселенні особи-невласника житла чи припинення її права, спір про оспорення рішення органу місцевого самоврядування про зняття з реєстрації місця проживання особи-невласника житла буде мати приватноправовий характер, оскільки він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу місцевого самоврядування.
Власник житла зобов`язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (зокрема, невласника житла, якому встановлено в судовому рішенні наявність права на житло (зокрема, сервітуту) та/або відмовлено у виселенні особи-невласника житла чи припинення її права).
Законодавець не мав наміру дозволити власнику житла, за допомогою зняття з реєстрації місця проживання особи-невласника житла, «обходити» судове рішення, що набрало законної сили, в якому встановлено наявність в особи права на житло (зокрема, сервітуту) та/або відмовлено у виселенні особи-невласника житла чи припинення її права.
Тому судове рішення, що набрало законної сили, в якому встановлено наявність в особи права на житло (зокрема, сервітуту) та/або відмовлено у виселенні особи-невласника житла чи припинення її права, унеможливлює здійснення реєстраційної дії за заявою власника житла.
З повним текстом постанови ОП КЦС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Про неможливість застосування ст. 75 КК щодо водія, який вчинив ДТП у стані сп’яніння та відсутність щирого каяття у разі визнання вини - ККС

Щодо спеціальної конфіскації майна, що перебуває у спільній власності (статті 96-1, 96-2 КК) - ОП ККС

Про умови застосування обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК) - ККС
