Про обставини, що свідчать про грубу необережність потерпілого як підставу для зменшення відшкодування шкоди - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №943/1608/24 сформулював правову позицію про грубу необережність потерпілого як підставу для зменшення відшкодування шкоди.

КЦС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін та вказав - якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

За обставинами цієї справи, у загиблої особи, яка керувала велосипедом, виявлено етиловий спирт в кількості 2,02 % (проміле), що стосовно до живих осіб на момент настання смерті може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння.

В діях водія не встановлено складу кримінального правопорушення, а причиною дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій велосипедиста вимогам ПДР .

З урахуванням наведених норм матеріального права та встановлених обставин справи апеляційний суд правильно виходив із того, що у справах про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність настає незалежно від вини володільця джерела підвищеної небезпеки, однак поведінка потерпілого має істотне значення для визначення розміру відшкодування.

Встановивши факт перебування потерпілого у стані середнього ступеня алкогольного сп`яніння (2,02 проміле), а також керування у темну пору доби велосипедом, не обладнаним світлоповертачами, апеляційний суд обґрунтовано оцінив поведінку потерпілого як грубу необережність, що відповідно до статті 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру відшкодування.

Такий стан і поведінка потерпілого могли сприяти настанню дорожньо-транспортної пригоди та призвести до наслідків, що апеляційний суд правильно врахував та у зв`язку із чим правомірно зменшив розмір моральної шкоди позивачам до 30 000, 00 грн кожному.

З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.