Про особливості доказування порушення прав інтелектуальної власності у контексті порушення права на торговельну марку - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/5028/21 сформулював правову позицію про особливості доказування порушення прав інтелектуальної власності у контексті порушення права на торговельну марку.

КГС ВС у цій справі задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції та вказав, що від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші, що й було зроблено у вирішенні спору місцевим господарським судом.

У застосуванні до спірних правовідносин приписів статті 104 ГПК України «Оцінка висновку експерта судом» Верховний Суд враховує свою сталу та послідовну правову позицію, на яку також посилається у своїх доводах скаржник, відповідно до якої сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні і оцінюванні. Такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 922/3136/16, від 15.07.2019 у справі № 910/18587/16, від 09.06.2020 у справі № 910/15741/17.

Водночас, Верховний Суд враховує й викладену у зазначених справах правову позицію, згідно з якою схожість до ступеня змішування базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слово.

Верховний Суд зазначає, що обізнані та проінформовані споживачі через власні індивідуальні відмінності мають набагато меншу від звичайної вірогідність придбати продукцію не того призначення або не того виробника (навіть за умови її схожості), відповідно у вирішенні питань наявності чи відсутності схожості до ступеня змішування орієнтуватись належить на звичайного пересічного споживача, в даному випадку - звичайного пересічного споживача алкогольних напоїв.

Беручи до уваги те, що сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні і оцінюванні, враховуючи характер спірних правовідносин, з урахуванням якого оцінка експертних висновків відповідно до статті 104 ГПК України здійснюється з точки зору пересічного споживача, місцевий господарський суд, надавши оцінку, зокрема, висновкам експертних досліджень, які містяться в матеріалах справи, врахувавши специфіку спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності, на відміну від суду апеляційної інстанції, - дійшов заснованого на законі висновку про те, що заявлене на реєстрацію позначення для товарів 33 класу МКТП є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно про доведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин порушення його прав інтелектуальної власності, у зв`язку з чим останній вправі вимагати припинення порушення його прав у судовому порядку.

Доводи, викладені у постанові суду апеляційної інстанції зазначених висновків місцевого господарського суду не спростовують.

З повним текстом постанови КГС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.