Про стягнення необгрунтованих активів - КЦС ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи рішення Вищого антикорупційного суду та постанову Апеляційної палати ВАКС у справі № 991/5169/23, виснував правову позицію щодо стягнення необґрунтованих активів в дохід держави.

КЦС ВС вказав, що правовий режим необґрунтованих активів є своєрідним додатковим обмеженням для публічних фізичних осіб.

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).

Суди обґрунтовано вважали, що прямий спосіб набуття активу (об’єкта нерухомості) матір’ю відповідачки за умови недостатності розміру законних доходів для такого набуття одночасно виступає опосередкованим способом набуття активів відповідачкою. За наведених обставин та наявності різниці між вартістю активу та грошових коштів, набутих на законними підставах, такий актив підлягає визнанню необґрунтованим.

Суди встановили набуття квартири саме за дорученням відповідачки, яке обґрунтовано не лише фактом дарування, а й іншими доказами у справі, та не встановили, що актив, щодо якого поданий позов про визнання його необґрунтованим, був набутий за рахунок законних доходів.

Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 12 ч. 1 ст. 346 ЦК України) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави.

У зв’язку з цим, якщо звертається стягнення безпосередньо на необґрунтований актив (зокрема, майно, майнові права), у резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму грошових коштів, в межах якої має бути звернено стягнення на майно.

З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.