Про відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові розповсюдженням роботодавцем інформації про стан його здоров`я - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 203/2012/23 сформулював правову позицію щодо відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові розповсюдженням роботодавцем інформації про стан його здоров`я.

КЦС ВС у цій справі залишив у силі рішення апеляційного суду, відмовив у касаціній скарзі щодо збільшення розміру відшкодування моральної шкоди та вказав, що Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частиною першою статті 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел (частина третя статті 286 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

За змістом частини першої статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв’язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов’язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров’я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (п. 62 рішення від 12 липня 2007 року в справі «Stankov v. Bulgaria», заява № 68490/01).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції.

Встановивши, що внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, пов’язаних із розповсюдженням конфіденційної інформації про стан здоров’я позивачки, без її згоди, позивачці було заподіяно моральної шкоди, суд апеляційної інстанції обґрунтовано стягнув звідповідача на користь позивачки відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, врахувавши предмет та підстави позову, характер, тривалість, обсяг і зміст душевних страждань позивачки, обставини конкретної справи, вимоги розумності та справедливості.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.