Про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю диспетчера оперативно-диспетчерської служби швидкої допомоги - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №761/415/24 сформував правовий висновок щодо відшкодування моральної шкоди, завданої диспетчером оперативно-диспетчерської служби при прийнятті виклику про надання екстреної медичної допомоги.

КЦС ВС на підставі аналізу матеріалів справи зазначив, що Судом установлено, що КНП«Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва» забезпечує організацію та надання екстреної медичної допомоги на території м. Києва.

Позивачкою було здійснено виклик за номером «103» щодо надання екстреної медичної допомоги своєму батьку у населеному пункті поблизу Києва.

Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва» надала позивачу додатковий номер телефону, оскільки місце події не відноситься до територіального обслуговування відповідача.

Згідно з положеннями пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1359 «Деякі питання організації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» виклик, що надійшов із території обслуговування центру та був прийнятий оперативно-диспетчерською службою, може переадресовуватися до будь-якої іншої оперативно-диспетчерської служби. Передача виклику здійснюється через інформаційно-аналітичну систему «Централь103» відповідно до регламенту функціонування зазначеної системи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1118 затверджено «Порядок інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги та їх направлення на місце події», який встановлює вимоги щодо інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - бригади) про виклик екстреної медичної допомоги (далі - виклик) та їх направлення на місце події з метою забезпечення своєчасного надання екстреної медичної допомоги людині, яка перебуває у невідкладному стані (далі - екстрена медична допомога), недопущення випадків неприбуття або несвоєчасного прибуття бригад на місце події.

У разі надходження виклику з-поза меж території обслуговування центру диспетчер прийому викликів зобов`язаний прийняти виклик та передати виклик диспетчеру напрямку своєї оперативно-диспетчерської служби. Диспетчер напрямку приймає рішення щодо обслуговування виклику або його переадресації іншій оперативно-диспетчерській службі. Переадресація викликів між оперативно-диспетчерськими службами відбувається через інформаційно-аналітичну систему «Централь103».

Положеннями частини четвертої статті 5 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» передбачено, що основними принципами функціонування системи екстреної медичної допомоги є: постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги; оперативне та цілодобове реагування на виклики екстреної медичної допомоги; доступність та безоплатність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність; послідовність та безперервність надання екстреної медичної допомоги та її відповідність єдиним вимогам; регіональна екстериторіальність.

Отже, диспетчер напрямку приймає рішення щодо обслуговування виклику або його переадресації іншій оперативно-диспетчерській службі. Переадресація виклику здійснюється саме з метою забезпечення своєчасного надання екстреної медичної допомоги.

Проте, всупереч вищевказаним обов`язкам, диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби КНП«Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва» надала позивачці додатковий номер телефону для здійснення позивачкою повторного виклику швидкої медичної допомоги за територіальним обслуговуванням.

Бригада швидкої медичної допомоги прибула за місцем виклику через 69 хвилин, надана медична допомога не попередила летального наслідку пацієнта.

КЦС ВС погодився з рішенням апеляційного суду щодо задоволення позову у частині стягнення моральної шкоди, зазначивши, що апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, характер спірних правовідносин, вірно застосувавши норми права, дійшов обґрунтованого висновку, оскільки позивачкою доведено належними та допустимими доказами протиправну поведінку диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби відповідача, яка не мала передбачених законодавством повноважень надання будь-якого іншого номеру телефону для подальшого повторного виклику швидкої медичної допомоги.

Визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд виходив із положень статей 23, 1167 ЦК України, врахувавши характер і обсяг страждань, яких зазнала позивачка та інші обставини справи, зазначивши, що розмір моральної шкоди у 5 тис. грн відповідає вимогам розумності та справедливості.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.