Протокол обшуку є недопустимим доказом за умови відсутності у ньому ідентифікаційних ознак виявлених і вилучених речей - ККС
· 22:02

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі
№ 306/2629/17 виснував правову позицію щодо визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.
ККС ВС вказав, що суд першої інстанції обгрунтовано зробив висновок про недопустимість як доказу протоколу обшуку, проведеного у помешканні, оскільки у протоколі обшуку не були зазначені індивідувальні ознаки виявлених і вилучених речей.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Яллог проти Німеччини» (11 липня 2006 року), «Шабельник проти України» (19 лютого 2009 року), зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
ККС ВС залишив вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції у цій справі без змін, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
З постановою ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням
№ 306/2629/17 виснував правову позицію щодо визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.
ККС ВС вказав, що суд першої інстанції обгрунтовано зробив висновок про недопустимість як доказу протоколу обшуку, проведеного у помешканні, оскільки у протоколі обшуку не були зазначені індивідувальні ознаки виявлених і вилучених речей.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Яллог проти Німеччини» (11 липня 2006 року), «Шабельник проти України» (19 лютого 2009 року), зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
ККС ВС залишив вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції у цій справі без змін, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
З постановою ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням
Поділитись:
Читайте також
—
Матеріали кримінального провадження не повинні містити документів про застосування заходів безпеки стосовно свідка під псевдонімом - ККС

Складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК - ККС

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, у тому числі під час воєнного стану - КАС
