Протокол обшуку є недопустимим доказом за умови відсутності у ньому ідентифікаційних ознак виявлених і вилучених речей - ККС
· 22:02

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі
№ 306/2629/17 виснував правову позицію щодо визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.
ККС ВС вказав, що суд першої інстанції обгрунтовано зробив висновок про недопустимість як доказу протоколу обшуку, проведеного у помешканні, оскільки у протоколі обшуку не були зазначені індивідувальні ознаки виявлених і вилучених речей.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Яллог проти Німеччини» (11 липня 2006 року), «Шабельник проти України» (19 лютого 2009 року), зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
ККС ВС залишив вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції у цій справі без змін, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
З постановою ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням
№ 306/2629/17 виснував правову позицію щодо визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.
ККС ВС вказав, що суд першої інстанції обгрунтовано зробив висновок про недопустимість як доказу протоколу обшуку, проведеного у помешканні, оскільки у протоколі обшуку не були зазначені індивідувальні ознаки виявлених і вилучених речей.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Яллог проти Німеччини» (11 липня 2006 року), «Шабельник проти України» (19 лютого 2009 року), зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
ККС ВС залишив вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції у цій справі без змін, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
З постановою ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням
Поділитись:
Читайте також
—
Суд повинен надати оцінку рішенням судів інших юрисдикцій з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів для вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК) - ККС

Про спадкування об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано за спадкодавцем - КЦС

Щодо правового регулювання правовідносин з укладення, зміни та продовження договору користування торговельним місцем - КГС
