Реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не свідчить про прийняття спадщини - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №624/93/25 сформулював правову позицію щодо реєстрації місця проживання спадкоємця разом із спадкодавцем і фактичне прийняття спадщини.

КЦС ВС скасував у цій справі рішення апеляційного суду, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та вказав, що однією із обов`язкових умов визнання спадщини відумерлою є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що особа , який є братом спадкодавця, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після брата, проте його зареєстроване місце проживання збігається з останнім місцем проживання спадкодавця, що, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, може свідчити про фактичне прийняття вказаною особою спадщини у відповідності до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Проте у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто, у частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.