Що необхідно для відшкодування упущеної вигоди - КЦС

У касаційній скарзі на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині позовних вимог щодо відшкодування упущеної вигоди зокрема зазначено, що що суд першої інстанції не вказав правового обґрунтування, чому у разі виконання відповідачем грошового зобов`язання за рішенням суду, він би не зміг вкласти ці кошти на відкриті депозитні рахунки та отримати дохід у розмірі 370 027,30 грн; йому 65 років, він є інвалідом ІІ групи дитинства, відповідно до медичної довідки № 403 від 14 квітня 2016 року потребує стороннього догляду і не здатний до самообслуговування, проте відповідачі протягом років кошти протиправно не повертають. Наполягає, що надав суду докази щодо розміру упущеної вигоди, який визначений ним на підставі розрахунку, який викладений у позовній заяві, також надав суду докази щодо протиправної поведінки відповідача.
КЦС ВС відмовив у задоволенні касаційної скарги, зазначив що Позивач наполягав, що внаслідок необґрунтованої відмови КС «Либідь» у поверненні грошових коштів у розмірі 294 078,51 грн згідно з попереднім рішенням суду він не мав можливості розмістити вказану суму коштів на відкриті вкладні (депозитні) рахунки та одержати дохід за період з 06 червня 2019 року до 29 лютого 2024 року у розмірі 370 027,30 грн, тому зазнав збитків у виді упущеної вигоди у сумі 370 027,30 грн, які просив стягнути на свою користь. На підтвердження зазначеного надав суду копії підписаних договорів із кредитною спілкою та банками.
КЦС ВС вказав, що у статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб`єктивне право не було б порушено.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
З аналізу вказаних норм цивільного права вбачається, що для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідна сукупність таких підстав: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Ці підстави уможливлюють висновок про те, що стягнення упущеної вигоди є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій та шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суди попередніх інстанцій у цій справі дослідили доводи позивача щодо упущеної внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання вигоди, дійшли обгрунтованого висновку, що твердження позивача та посилання на договори з банківськими установами зводяться до припущень.
З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Щодо вимог до рішення про проведення контролю за вчиненням злочину та до фіксування ходу і результатів проведення такого контролю - ККС

Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом - ККС

Держава не може бути відповідачем у разі наявності передбачених у ч.1 ст. 1172 ЦК України підстав для відшкодування шкоди - ККС
