Щодо належного відповідача у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення через неприязні відносини з потерпілим

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №333/1017/23 сформулював правову позицію щодо належного відповідача у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення через неприязні відносини з потерпілим.

ККС ВС у цій справі залишив касаційні скарги без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій у силі та вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Тобто, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у разі коли особа з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами в трудових (службових) відносинах та під час їх виконання.

Відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов’язок і військову службу", військовослужбовці це особи, які проходять військову службу. Відтак військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З урахуванням положень статей 1172, 1174 ЦК, для покладення на юридичну особу цивільної відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних. У випадку завдання шкоди працівником юридичної особи діями, які не пов’язані з виконання ним своїх службових обов’язків, у юридичної особи не виникає обов`язку та цивільної відповідальності по відшкодуванню шкоди завданої цим працівником.

Судами першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено, що засувджений спричинив смерть потерпілому хоча і під час несення служби, однак не у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків,а через неприязні відносини з потерпілим і в такому випадку саме він має нести цивільну відповідальність за завдану моральну та матеріальну шкоду.

За таких обставин цивільно-правова відповідальність територіального центру комплектування та соціальної підтримки як юридичної особи виключається.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можні ознайомитися за цим посиланням.

Коментар "УП": дії засудженого кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, залишено поза увагою обставини вчинення кримінального правопорушення - несення служби у наряді, вистріл у потерпілого із закріпленої табельної зброї АК-74, а відтак - необхідність правової оцінки щодо додактової кваліфікації дій винної особи як таких, що вчинені з порушенням спеціальних вимог стосовно несення військової служби у наряді та - як таких, що вчинені на порушення правил поводження зі зброєю.