Щодо ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.332-2 КК України-ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №944/3921/22 сформулював правову позицію щодо ознак складу злочину, передбаченого частиною 1 ст. 332-2 КК України - перетинання державного кордону з метою заподіяння щкоди інтересам держави.

ККС ВС у цій справі задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував рішення судів попередніх інстанцій, кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 332-2 КК України, закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та вказав, що з об`єктивної сторони вказаний злочин характеризується дією у вигляді перетинання державного кордону.

У той же час суб`єктивна сторона характеризується умислом, а у зазначеній його формі ще й метою, яка полягає у бажанні (прагненні) заподіяти шкоду інтересам держави.

Дефініція поняття «інтереси держави» законодавчо не закріплена, тому воно є оціночним і визначається судом у кожному конкретному випадку, однак у контексті ст. 332-2 КК України перетинання державного кордону може бути спрямоване на такі інтереси держави, які безпосередньо стосуються сфери національної безпеки (державної, воєнної, економічної, інформаційної, тощо), зокрема, державний суверенітет, територіальна цілісність, конституційний лад, обороноздатність та захищеність від розвідувально-підривної, диверсійної чи іншої діяльності, що створює реальні або потенційні загрози життєво важливим національним інтересам України.

Варто звернути увагу, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 332-2 КК України - є злочином з формальним складом, який вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, передбаченого законом, без необхідності настання суспільно небезпечних наслідків. Такі злочини не потребують, щоб після вчиненої дії були спричинені певні наслідки.

Водночас суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи сторони захисту про те, що місцевий суд належним чином не обґрунтував, з який фактичних даних убачається наявність у особи мети заподіяти шкоду інтересам держави, послався на те, що його дії несли репутаційні збитки для Держави та підривали її авторитет.

Однак, апеляційний суд безпідставно ототожнив поняття «збитки», що є наслідком злочину як елементу об’єктивної сторони, з поняттям «мета», який є ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. Втім, як уже зазначалося вище, обов`язковим елементом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, у першій його формі є саме мета у вигляді бажання (прагнення) заподіяти шкоду інтересам держави, а не наслідок - заподіяння збитків.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.